• 3. Фотосенсибілізація: поява шкірної висипки як наслідок незвичайної реакції на сонячне світло (за даними анамнезу чи спостереження лікаря).
• 4. Виразки в ротовій порожнині: ульцерація ротової, носової порожнин, зазвичай безболісна.
• 5. Артрит: неерозивний артрит, який уражує 2 або більше периферичні суглоби, що проявляється болючістю, набряком та випотом.
• 6. Серозит: плеврит (плевральний біль, або шум тертя плеври, або наявність ПВ) або перикардит (підтверджений за допомогою ЕхоКГ або вислуховуванням шуму тертя перикарду).
• 7. Ураження нирок: персистуюча протеїнурія >0,5 г/добу або циліндрурія (еритроцитарна, гемоглобінова, зерниста або змішана).
• 8. Ураження ЦНС: судоми або психоз.
• 9. Гематологічні порушення: гемолітична пневмонія з ретикулоцитозом, або лейкопенія <4,0 × 109/л (зареєстрована двічі або більше), або тромбоцитопенія < 100 × 109/л.
• 10. Імунологічні порушення:
– а) анти-ДНК – антитіла до нативної ДНК у високому титрі, б) абоанти-Sm – присутність антитіл до Sm-ядерного антигену, в) або виявлення антифосфоліпідних антитіл на підставі:
– високого рівня Ig або Ig антикардіоліпінових антитіл,
– виявлення вовчакового антикоагулянту з використанням стандартної методики,
– хибнопозитивна серологічна реакція на сифіліс протягом не менше ніж 6 міс., підтверджена реакцією імунобласттрансформації або реакцією імунофлюоресценції.
• 11. Антинуклеарні антитіла: підвищення титрів антинуклеарного фактора (без ліків, що здатні викликати медикаментозний червоний вовчак).
Діагноз СЧВ встановлюється з виявленням 4 або більше з 11 вищеперерахованих критеріїв.
Лабораторні дослідження
• 1. Загальний аналіз крові: часто збільшення ШОЕ, але дана ознака погано корелює з активністю захворювання; лейкопенія (зазвичай лімфопенія) асоціюється з активністю захворювання; гіпохромна анемія пов'язана з хронічним запаленням, прихованою кровотечею, вживанням деяких лікарських засобів; тромбоцитопенію частіше виявляють у пацієнтів з антифосфоліпідним синдромом, дуже рідко розвивається аутоімунна тромбоцитопенія, яка пов'язана із синтезом антитіл до тромбоцитів; збільшення СРБ не характерне, хіба за наявності супутньої інфекції.
• 2. Загальний аналіз сечі: виявляють протеїнурію, гематурію, лейкоцитурію, вираженість яких залежить від клініко-морфологічного варіанту вовчакового нефриту.
Зразки формулювання діагнозу
• 1. СЧВ: гострий перебіг, активна фаза, активність ІН ст., з ураженням шкіри – "метелик"; суглобів – поліартрит; серозних оболонок – ексудативний плеврит, перикардит; нирок – люпуснефрит нефротичного типу; нервової системи – церебральний васкуліт з епілептиформним синдромом.
• 2. СЧВ: підгострий перебіг, активність Il ст., антифосфоліпідний синдром з ураженням шкіри – ретикулярне ліведо, капілярити з явищами дигітального некрозу; суглобів – поліартрит, асептичний некроз голівки правої стегнової кістки; серця – ендокардит /Іібмана-Сакса, недостатність морального клапана, CH1; нервової системи – дисциркуляторна енцефалопатія, астеновегетативний синдром.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Системний червоний вовчак“ на сторінці 3. Приємного читання.
