Показання до госпіталізації у ВІТ хворих на ГП
Абсолютні показання до госпіталізації/переведення у ВІТ ("великі" критерії тяжкості перебігу ГП): потреба у проведенні механічної вентиляції легень; септичний шок (середній AT < 65 мм рт. ст., зниження AT > 40 мм рт. ст. від вихідного рівня, ЧСС > 130/хв., гіпоперфузія тканин); необхідність введення вазопресорних препаратів.
Відносні показання до госпіталізації/переведення у ВІТ ("малі" критерії тяжкості перебігу ГП):частота дихання 30/хв. та більше; порушення свідомості; SaO2 < 90%, РаO2 < 60 мм рт. ст.; CAT < 90 мм рт. ст., ДАТ < 60 мм рт. ст.; двобічне або багаточасткове ураження легень, порожнини розпаду, плевральний випіт; швидке прогресування вогнищево-інфільтративних змін у легенях: збільшення розмірів інфільтрації більше ніж на 50% протягом 2 діб; гостра ниркова недостатність (кількість сечі < 80 мл за 4 години або рівень креатиніну в сироватці крові > 0,18 ммоль/л, або концентрація азоту сечовини > 7 ммоль/л (азот сечовини = сечовина (ммоль/л): 2,14) за відсутності хронічної ниркової недостатності).
Наявність у хворого не менше одного "великого" або двох емалях" критеріїв є показом до госпіталізації у ВІТ.
При вирішенні питання госпіталізації у ВІТ крім наведених критеріїв слід використовувати шкали оцінки стану CRB-65 SMART-COP, PORT, враховувати наявність декомпенсації супутніх захворювань, ускладнень ГП, власний клінічний досвід лікаря.
Інтенсивна терапія хворих з тяжким перебігом ГП включає: емпіричну антибактеріальну терапію, респіраторну підтримку, підтримку гемодинаміки, застосування окремих медикаментозних препаратів (ГКС) за показаннями, профілактика та лікування тромбоемболічних ускладнень, раннє ентеральне харчування та жорсткий контроль глікемії.
Антибактеріальна терапія хворих на ГП
При тяжкому перебігу ГП емпіричну антибіотикотерапію проводять за деескалаційним принципом, тобто спочатку в/в призначають антибіотик активний проти широкого спектру збудників, а потім, за результатами засіву, змінюють на препарат вузького спектру дії.
Вибір емпіричної терапії заснований на існуючих даних про найбільш імовірних збудників інфекції, спектр яких визначається терміном розвитку ГП "рання" та "пізня" та наявністю факторів ризику інфікування полірезистентними штамами мікроорганізмів.
При "ранній" ГП у пацієнтів без факторів ризику полірезистентних штамів рекомендують монотерапію препаратами, що вказані у таблиці.
Емпірична антибактеріальна монотерапія хворих на "ранню" ГГІ без наявності факторів ризику інфікування полірезистентними збудниками
| S. pneumoniae, · Н. influenzae, · S. aureus* · E. coli · К. pneumoniae Enterobacter spp. Proteus spp S. marcescens | Цефалоспорин НІ покоління без антисиньогнійної активності (цефтриаксон, цефотаксим) або респіраторний фторхінолон (левофлоксацин, моксифлоксацин) або карбапенем без антисиньогнійної активності (ертапенем) або захищений амінопеніцилін (амоксіцилін/клавуланат, ампіцилін/ сульбактам) |
Примітка. * При високій частоті виділення MRSAy відділенні – вирішити питання про додаткове призначення ванкоміцину або лінезоліду.
У хворих на "пізній" ГП, а також за наявності факторів ризику полірезистентних патогенів, антибактеріальна терапія повинна включати два препарати з антисиньогнійною активністю – карбапенем (меропенем, іміпенем, доріпенем) або цефалоспорин III-IV покоління (цефтазідім, цефепім), або інгібіторзахищений β-лактам (цефоперазон/сульбактам, піперацилін/тазобактам) в поєднанні з ципрофлоксацином або левофлоксацином, або амікацином. За наявності факторів ризику інфікування MRSA цю комбінацію необхідно посилити третім препаратом – ванкоміцином або лінезолідом.
Зазначену вище схему варто застосовувати лише у тяжких випадках ВАП (у хворих, що знаходяться в критичному стані в результаті розвитку поліорганної недостатності або септичного шоку) або в якості альтернативного лікування за неефективності стартової терапії.
Емпірична комбінована антибактеріальна терапія хворих на "ранню" ГП з наявністю факторів ризику інфікування полірезистентними збудниками або на "пізню" ГП
| Грамнегативні бактерії: · Р. aeruginosa К. pneumoniae (ESBL+)1 Acinetobacter spp.2 · L pneumophila · Грам позитивні коки, резистентний до метициліну S. aureus (MRSA)4 | Карбапенем з антисиньогнійною активністю (меропенем, іміпе- нем, доріпенем) або цефалоспорин III–IV покоління з антисиньогнійною активністю (цефтазидим, цефепім)3, або інгібіторзахищений β-лактам із антисиньогнійною активньїістю (цефоперазон/сульбактам, піперацилін/тазобактам) · + фторхінолон з антисиньогнійною активністю (ципрофлоксацин, левофлоксацин) або амікацин · + ванкоміцин або лінезолід (за наявності факторів ризику MRSA) |
Примітки: 1 За наявності ентеробактерій. які продукують ESBL, препаратами вибору є карбапенем або цефоперазон/сульбактам. 2 Препаратами вибору за наявності Acinetobacter spp. є цефоперазон/сульбактам або карбапенем (іміпенем, меропенем, доріпенем). 3Тільки за умови сприятливої локальної ситуації з чутливістю збудників до цих препаратів. 4Препаратами вибору при MRSA є ванкоміцин та лінезолід. За відсутності лінезоліду і ванкоміцину в якості "терапії відчаю" можна розглянути питання про призначення ко-тримоксазолу і ріфампіцину.
У разі встановлення етіології ГП призначають антибактеріальні препарати з доведеною активністю проти визначеного збудника.
Критерії припинення антибіотикотерапії. Через 72 години після досягнення вираженої клінічної відповіді. При ВАП клінічне поліпшення протягом 6 днів ефективної емпіричної терапії скорочує її тривалість до 7-8 днів, за винятком випадків, спричинених Р. aeruginosa і Acinetobacter spp. або виявлення гнійних ускладнень (емпієма плеври, абсцес). За наявності клінічного покращення відсутність росту мікроорганізмів в засівах матеріалу, якій отриманий з використанням інвазивних методів.
Тривалість антибіотикотерапії у хворих ВІТ, особливо тих, хто перебуває на ШВЛ, залежить не тільки від ефективності лікування ГП, а й наявності суперінфекції та ступеня тяжкості перебігу інших внутрішньогоспітальних інфекційних ускладнень, особливо викликаних антибіотикорезистентними штамами мікроорганізмів. Серед таких ускладнень найбільш значущими є гнійний ендобронхіт, інфекції сечових шляхів, інфекція кров'яного русла ("катетерний" сепсис), інфекція шкіри (пролежні) та раньова інфекція.
Антибактеріальні препарати, що найчастіше застосовуються для лікування пневмоній в Україні
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Госпітальна пневмонія“ на сторінці 2. Приємного читання.
