Гостра серцева недостатність

Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера

• 2.3. Вазодилататори рекомендовані тим пацієнтам із ГСН, у яких гіпоперфузія асоційована з нормальним та підвищенним AT, ознаками застою в легенях і зниженим діурезом. Вазодилататори найкорисніші для пацієнтів з гіпертонією, і їх слід дуже обережно використовувати для пацієнтів з CAT < 110 мм рт. ст. Надмірне падіння тиску асоціюється з високою смертністю у пацієнтів з ГСН. Вазодилятори слід з обережністю використовувати у пацієнтів зі значним мітральним або аортальним стенозом.

Показання до призначення вазодилятаторів

ВазодилататорДозуванняОсновні побічні ефекти
Нітрогліцерин, · 5-мононітратСтартова доза 20 мкг/хв., збільшення до 200 мкг/хв.Гіпотензія, головний біль
Ізосорбіду динітратСтартова доза 1 мг/год, збільшення до 10 мг/год

2.4. Інотропні засоби рекомендовані за наявності периферійної гіпоперфузії (АГ, погіршення функції нирок) незалежно від наявності застійних явищ у легенях і набряку легенів, рефрактерних до терапії діуретинами і вазодилзтаторами в оптимальних дозах. Допамін у дозах < 2 мкг/кг/xe. призводить до вазодилатації в нирках, органах черевної порожнини, судинах коронарного і церебрального русла і супроводжується поліпшенням ниркового кровотоку, збільшенням діурезу. У дозах >2 мкг/кг/хв. посилює скоротливість міокарда та серцевий викид. За умови введення в дозах > 5 мкг/кг/хв. підсилює периферійний судинний опір, що корисно за гіпотензії, але шкідливо при гострій СН.

Добутамін викликає дозозалежну позитивну інотропну та хронотропну дію, знижує тиск заклинювання і тиск в легеневій артерії, посилює діурез за рахунок посилення ниркового кровотоку у відповідь на підвищення серцевого викиду. Для уникнення розвитку толерантності і часткової втрати теплодинамічного ефекту необхідно відмінити добутамін поступово (на 2 мкг/кг/хв. щодня) та оптимізувати пероральну вазодилатуючу терапію, наприклад за умови використання ІАПФ.

Левосимендан є новим представником цього класу препаратів і має три основні механізми дії: підвищення чутливості до Ca++ контрактильних протеїнів кардіоміоцитів, що зумовлює позитивну інотропну дію, активацію м'язових К-каналів, що приводить до периферійної вазодилатації, володіє кардіопротекторним ефектом. Левосимендан рекомендовано пацієнтам за CH з малим викидом унаслідок систолічної дисфункції у вигляді тривалої внутрішньовенної інфузії протягом 6-24 год, але гемодинамічні ефекти зберігаються більш ніж 48 год після закінчення інфузії. Важливою рисою левосимендану є можливість реалізації його позитивних гемодинамічних ефектів на фоні супутнього використання β-блокаторів. Може бути застосований у комбінації з добутаміном, а також у режимі повторних курсів через 7-14 діб.

2.5. Вазопресори призначаються у комбінації з інотропними засобами та інфузією рідини на тлі відсутності оптимальної перфузії за поліпшеного серцевого викиду, можуть також використовуватися у разі реанімаційних заходів, а також для підтримки адекватної перфузії, якщо є загрозлива для життя гіпотензія.

Адреналін використовується в дозах 0,05-0,5 мкг/кг/хв. в/в, коли добута- мін не викликає клінічного ефекту і AT залишається низьким, під контролем прямого моніторування AT та параметрів гемодинаміки з використанням катетеризації легеневої артерії.

Норадреналін слід використовувати для підвищення системного судинного опору. Індуковане збільшення ЧСС менше, у порівнянні з адреналіном. Норадреналін (0,2-1 мкг/кг/хв.) має перевагу за низького AT на тлі зниженого судинного опору (септичний шок), часто комбінується з добутаміном для поліпшення параметрів гемодинаміки.

Препарати з позитивною інотропною дією

ПрепаратБолюсІнфуаія
Добутаміннемає2–20 мкг/кг/хв.
Доламіннемає<3 мкг/кг/хв. – нирковий ефект 3–5 мкг/кг/хв. – інотропна дія >5 мкг/кг/хв. – вазопресорна
Левосимендан12–24 мкг/кг 10 хв. при відсутності гіпотензії0,1 мкг/кг/хв. (0,05–0,2 мкг/кг/хв.)
НорадреналінНемає0,2-1,0 мкг/кг/хв.
Адреналін1 мг можна вводити в/в0,05–0,5 мкг/кг/хв.

2.6. Інші лікарські засоби. Застосування підшкірних ін'єкцій 40 мг еноксапарину в терміново госпіталізованих пацієнтів з СН, призводить до зниження частоти венозних тромбозів за відсутності впливу на клінічну симптоматику. НМГ протипоказані, якщо кліренс креатиніну становить менше 30 мл/хв.

II. Лікування ГСН після стабілізації стану.

• 1. Інгібітор АПФ/блокатор рецептору ангіотензину. У пацієнтів зі зниженою ФВ лікування інгібітором АПФ потрібно розпочати якомога швидше, якщо дозволяє AT і функція нирок. Доза підвищується до максимально переносимо! ще до виписки зі стаціонару, після виписки притримуються рекомендацій по лікуванню хворих з XCH (див. розділ "Хронічна серцева недостатність").

• 2. β-блокатори. У пацієнтів зі зниженою ФВ лікування потрібно розпочати якомога швидше після стабілізації, під контролем AT і ЧСС. Дозу бетаблокатора слід підвищити до виписки зі стаціонару з наступним продовженням титрування до максимально переносимих доз. Доведено, що лікування бета-блокатором можна продовжувати у багатьох пацієнтів протягом епізоду декомпенсації і безпечно розпочинати до виписки після епізоду декомпенсації (див. розділ "Хронічна серцева недостатність").

• 3. Антагоніст рецепторів мінералокортикоїдів (альдостерону) (АРМ).

У пацієнтів зі зниженою ФВ лікування потрібно розпочати якомога швидше, якщо це дозволяє зробити функція нирок і рівень калію. Доза АРМ, що використовується для лікування СН, має мінімальний вплив на AT. Дозу потрібно підвищити до виписки, а після виписки, потрібно підвищувати дози до максимально переносимих. Спіронолактон починають зі стартової дози (15 мг/добу) до цільової дози (15-50 мг/добу), еплренон починають зі стартової дози (25 мг/добу) до цільової дози (50 мг/добу).

• 4. Дігоксин. У пацієнтів зі зниженою ФВ дігоксин може бути використаний для контролю за частотою шлуночкових скорочень при фібриляції передсердь, особливо, якщо неможливо відтитрувати дозу β-блокаторів (див. розділ "Хронічна серцева недостатність").

• 5. Антагоністи кальцію. Дилтіазем, верапаміл і дигідропіридини протипоказані при ГСН.

III. Немедикаментозна терапія.

• 1. Респіраторна підтримка без ендотрахеальної інтубації. Найчастіше використовують дві основні техніки: у режимі постійного позитивного тиску (ППТ) наприкінці видиху при адекватному спонтанному диханні та неінвазивна вентиляція з позитивним тиском (НВПТ). Використання ППТ у пацієнтів з кардіогенним набряком легенів поліпшує оксигенацію, зменшує симптоматику ГСН.

• 2. Респіраторна підтримка при ГСН з ендотрахеальною інтубацією. Така методика застосовується при ГСН-індукованій слабкості дихальних м'язів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гостра серцева недостатність“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Пульмонологія

  • Негоспітальна пневмонія

  • Аспіраційна НП

  • Госпітальна пневмонія

  • Бронхіальна астма

  • Загострення бронхіальної астми

  • Хронічне обструктивне захворювання легень

  • Легенева гіпертензія

  • Хронічне легеневе серце

  • Тромбоемболія легеневої артерії

  • Саркоїдоз

  • Муковісцидоз

  • Ідіопатичні інтерстиціальні пневмонії

  • Бронхоектатична хвороба

  • Синдром апное-гіпопное сну

  • Паління

  • Захворювання плеври

  • Сепсис

  • Гострий бронхіт

  • Захфорювання вуха, горла, носа

  • Гострий синусит

  • Гострий гнійний середній отит

  • Інфекційні захворювання

  • Гострі респіраторні вірусні інфекції та гострі респіраторні захворювання

  • ВІЛ-інфекція

  • Кардіологія

  • Захворювання аорти

  • Аневризми аорти

  • Розшаровуюча аневризма аорти

  • Міокардити

  • Інфекційний ендокардит

  • Правобічний ІБ

  • Перикардити

  • Кардіоміопатії

  • Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП)

  • Дилатаційна кардіоміопатія (ДКМП)

  • Аритмогенна кардіоміопатія правого шлуночка (АКМП ПШ)

  • Некомпактна КМП лівого шлуночка

  • КМП Такацубо

  • Ішемічна хвороба серця

  • Стабільна стенокардія напруги

  • Гострий коронарний синдром

  • Інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST

  • Хірургічні методи лікування ішемічної хвороби серця

  • Коронарне шунтування (KUI)

  • Дисліпідемії

  • Аритмії серця

  • Синусова тахікардія

  • Екстрасистолія

  • Пароксизмальні тахікардії

  • Фібриляція та тріпотіння передсердь

  • Раптова серцева смерть

  • Артеріальна гіпертензія

  • Лікування артеріальної гіпертензії у вагітних

  • Гіпертензивні кризи

  • Нейроциркуляторна дистонія

  • Гостра серцева недостатність
  • Хронічна серцева недостатність

  • Гіпергомоцистеїнемія

  • Хвороби сполучної тканини

  • Набуті вади серця

  • Ревматоїдний артрит

  • Системний червоний вовчак

  • Феномен Рейно

  • Захворювання суглобів

  • Подагра

  • Реактивні артрити

  • Анкілозуючий спондилоартрит (хвороба бехтерєва)

  • Остеопороз

  • Гастроентерологія

  • Хронічний гастрит

  • Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба

  • Функціональна диспепсія

  • Функціональні розлади біліарної системи

  • Хронічний безкам'яний холецистит

  • Жовчнокам'яна хвороба

  • Хронічний гепатит

  • Хронічний вірусний гепатит В

  • Хронічний вірусний гепатит C

  • Аутоімунний гепатит

  • Токсичний (медикаментозний) гепатит

  • Неалкогольна жирова хвороба печінки та неалкогольний стеатогепатит

  • Хвороба Вільсона

  • Алкогольна хвороба печінки

  • Цироз печінки

  • Синдром Жільбера

  • Хронічний панкреатит

  • Синдром подразненого кишковика

  • Хронічний коліт

  • Виразковий коліт

  • Нефрологія

  • Гломерулонефрит

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Гематологія

  • Алергологія

  • Поліноз

  • Медикаментозна алергія

  • Інсектна алергія

  • Алергічна кропив'янка та набряк Квінке

  • Атопічний дерматит

  • Ендокринологія

  • Захворювання щитовидної залози

  • Дифузний токсичний зоб

  • Гіпотиреоз

  • Тиреоїдити

  • Ожиріння

  • Метаболічний синдром

  • Соматоформні розлади

  • Соматоформний розлад, недиференційований

  • Синдром хронічної втоми

  • Гостра інтоксикація опіоїдами

  • Календар профілактичних щеплень в Україні

  • Показники ряду додаткових лабораторних та інструментальних методів обстеження

  • Біохімічні методи

  • Спірографія

  • Методи обстеження в кардіології

  • Методи обстеження в гастроентерології

  • Спинномозкова пункція

  • Денситометрія

  • Опитувальники оцінки стану психоемоційної сфери

  • Невідкладні стани в терапії

  • Біль у спині

  • Важке загострення бронхіальної астми

  • Геморагічний інсульт

  • Гіпертензивний криз

  • Гіпоглікемічний стан

  • Гостра серцева недостатність

  • Гостра шлунково-кишкова кровотеча

  • Гострий коронарний синдром

  • Діабетичний кетоацидоз

  • Зневоднення

  • Колапс

  • Лихоманка

  • Непритомність

  • Ниркова колька

  • Опіки

  • Отруєння грибами

  • Отруєння етиловим алкоголем

  • Отруєння наркотичними речовинами. Морфін (опій. Омнопон, героїн, кодеїн, діонін)

  • Панкреатит

  • Пароксизмальні порушення ритму

  • Пароксизмальна шлуночкова тахікардія

  • Пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія

  • Печінкова енцефалопатія

  • Печінкова колька

  • Подагричний криз

  • Раптова (клінічна) смерть

  • Септичний шок

  • Транзиторна ішемічна атака

  • Тромбоемболія легеневої артерії

  • Укус тварини