• 3. Респіраторна підтримка (оксигенотерапія, за необхідності ШВ/1 з підтримкою дихального об'єму на рівні б мл/кг маси тіла для пацієнтів з ураженням легень або респіраторним дистрес-синдромом; початкова верхня межа тиску плато на вдиху < 30 см вод. ст.; застосовувати позитивний тиск під час видиху, підтримувати положення хворого в ліжку з піднятою головою на рівні 45°; неінвазивну ШВЛ можна застосовувати у пацієнтів з легкою або середньоважкою гіпоксемічною легеневою недостатністю.
• 4. Відновлення органної та тканинної перфузії: починають відразу у хворих з гіпотонією та рівнем лактату >4 ммоль/л, намагаючись досягти рівня центрального венозного тиску 8-12 мм рт. ст., середнього AT а 65 мм рт. ст. та діурезу а0,5 мл/кг/год., центральної венозної сатурації кисню а 70%: р-ни кристалоїдів (до 1000 мл) або колоїдів (300-400 мл), низькомолекулярні декстрани; плазмозамінники на основі крохмалю; гепарин 10-20 тис. ОД на добу; допамін 0,5-3 мкг/кг/хв; добутамін 2,5-5 мкг/кг/хв. ГКС вводять лише у разі неефективності перфузійної терапії та застосування вазопресорів у хворих із септичним шоком. Перевагу слід надавати гідрокортизону. Доза препарату не повинна перевищувати 300 мг на добу.
• 5. Нутрітивна підтримка – добовий калораж 40-50 ккал/кг, 80% якого мають складати спеціальні суміші (ізокал, нутрілан, нутрізон), що вводяться ентеральним шляхом. Обов'язковим є контроль рівня глюкози крові до 8,3 ммоль/л кожні 1-2 год, у разі стабілізації стану – 4 год, корекцію гіперглікемії проводять інсулінотерапією. Порушення функції нирок вимагає проведення гемодіалізу або тривалої вено-венозної гемофільтрації. Профілактика стресових виразок та шлунково-кишкової кровотечі шляхом застосування ІПП та Н2-блокаторів.
Вибір схеми емпіричної антибіотикотерапії сепсису залежно від локалізації первинного вогнища інфекції
| Легені (негоспітальна пневмонія) | S. pneumoniae, · Н. influenzae, Legionella spp., С. pneumoniae, · P. carinii | Макролід + цефалослорин ІН покоління або респіраторні фторхінолони |
| Легені (госпітальна пневмонія) | Enterobacteriacea | Ципрофлоксацин, або левофлоксацин, або цефепім, або іміпенем-циластатин + аміноглікозид; моксифлоксацин |
| Внутрішньочеревний сепсис (негоспітальна інфекція) | E. coli, Bacteroides fragilis | Ципрофлоксацин, або іміпенемциластатин, або піперацилінтазобактам + аміноглікозид |
| Внутрішньочеревний сепсис (госпітальна інфекція) | Enterobacteriacea, Enterococcus spp., Bacteroides spp., Candida | Ципрофлоксацин, або іміпенемциластатін, або піперацилінтазобактам ± аміноглікозид ± амфотерицин В |
| Шкіра та м'які тканини (негоспітальна інфекція) | S. pyogenes rp. A, S. aureus, Clostridium spp. | Ванкоміцин, або тейкопланін ± іміпенем-циластатин, або піперацилін-тазобактам, лінезолід. |
| Шкіра та м'які тканини (госпітальна інфекція) | S. aureus, Enterobacteriacea | Ванкоміцин або тейкопланін + цефепім, лінезолід. |
| Сечовивідні шляхи (негоспітальна інфекція) | E. coli, Klebsiella spp., Enterobacter spp., Proteus spp. | Ципрофлоксацин + аміноглікозид |
| Сечовивідні шляхи (госпітальна інфекція) | Enterobacteriaceae | Ванкоміцин або тейкопланін + цефепім |
| Центральна нервова система (негоспітальна інфекція) | S. pneumoniae, · N. meningitides, Listeria monocitogenes, E. coli, H. influenzae | Ванкоміцин, або тейкопланін + цефалоспорин НІ покоління, або меропенем |
| Центральна нервова система (госпітальна інфекція) | P. aeruginosa, · E. coli, Klebsiella spp., Staphylococci spp. | Цефепім, або меропенем + ванкоміцин, або тейкопланін, лінезолід |
| Судини (катетер- асоційована інфекція, сепсис у наркоманів) | Staphylococcus spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Serratia spp. | Ванкоміцин, або тейкопланін + цефалоспорин ІН покоління, або ципрофлоксацин, іміпенем, або піперацилін-тазобактам, лінезолід |
| Сепсис у хворих з нейтропенією | P. aeruginosa, Acinetobacter spp., Enterobacteriaceae | Цефтазидим, або піперацилін/тазобактам, або цефепім + аміноглікозид |
• 6. Корекція імунних порушень:
– а) зменшення ендо- та екзотоксикозу шляхом:
– посилення природних процесів детоксикації/виведення: препарати детоксикаційно-інфузійної терапії та субстрактні антигіпоксанти (реамберин);
– цілеспрямованої детоксикації – введення високомолекулярних поліаніонів та полікатіонів, сироваток, що збагачені антитілами широкої специфічності (IgA та IgM), та специфічних моноклональних антитіл та їх фрагментів;
– б) протекція та поновлення клітинних мембран та енергетичного потенціалу імунокомпетентних клітин шляхом введення препаратів вуглеводно- амінокислотних сумішей, вітамінів та кофакторів (С, група В, Е, препарат "Цитофлавін"), антигіпоксантів (тимінні пептиди), пластичних регуляторів обміну речовин (метилурацил, нуклеїнат натрію, глутоксим), антиоксидантів та протекторів клітинних мембран (реамберин, поліоксидоній, оліфен, тіоктацид);
– в) замісна імунокорекція за наявності імунодефіциту шляхом внутрішньовенного введення інтраглобіну (IgG) по 2-5 мл/кг протягом 2-3 днів або пентаглобіну (IgG та IgM) по 5 мл/кг/добу тричі.
Високоефективним є застосування рекомбінантних поліпотентних цитокінів та колонієстимулюючих факторів rG-CSF, rGM-CSF, інтерлейкінів rlL-2 (ронколейкін у дозі від 0,5 мг підшкірно через 48 год.), інтерферонів rIFN-y, активованого протеїну C (дротрекогін-а).
Гострий бронхіт
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сепсис“ на сторінці 3. Приємного читання.
