1. Підтримка гемодинаміки та дихання. Гостра правошлуночкова недостатність, що призводить до низького серцевого викиду є основною причиною смерті хворих на ТЕЛА високого ризику. Тому, першочерговою метою лікування цієї категорії пацієнтів є підтримка гемодинаміки та дихання.
Добутамін та/або допамін збільшують серцевий індекс, але можуть погіршити вентиляційно-перфузійну невідповідність внаслідок збільшення відтоку крові від обтурованих судин до необтурованих (див. розділ "Гостра серцева недостатність"),
Нордреналін використовується у випадках ТЕЛА з низьким AT (в/в краплинно 1-2 мл 0,2% р-ну норадреналіну гідротартрату в 400 мл 5% р-ну глюкози).
Адреналін володіє позитивним інотропним ефектом, не викликає системної вазодилятації, є ефективним у хворих з шоком. Адреналін використовується в інфузії в дозах 0,05-0,5 мкг/кг/хв. (див. розділ "Гостра серцева недостатність").
Гіпоксемія та гіпокапнія дуже часто поєднуються у хворих з ТЕЛА. Гіпоксемія коригується інгаляцією кисню через носові катетери. Потребу у кисні необхідно мінімізувати шляхом усунення лихоманки та психоемоційного збудження, при необхідності – механічною вентиляцією легень.
2. Тромболізис. Тромболітична терапія (ТЛТ) – лікування першої лінії у хворих з ТЕЛА високого ризику, кардіогенним шоком та/або стійкою артеріальною гіпотензією, сприяє швидкому усуненню обструкції легеневої артерії та позитивному гемодинамічному ефекту. Тромболітичну терапію не слід використовувати у хворих з ТЕЛА низького ризику. Найкращий ефект спостерігається, коли лікування розпочинається у перші 48 год. від виникнення симптомів, але зберігає ефективність в межах від 6-14 діб. 3
Стандартні схеми тромболітичної терапії при ТЕЛА
| Назва | Спосіб введення, дозування |
| Стрептокіназа | 250000 MO протягом 30 хв., продовжити 100000 МО/год. протягом 12–24 год. |
| активний режим: 1,5 млн MO протягом > 2 год. | |
| Урокіназа | 4400 МО/кг протягом 10 хв., продовжити 4400 МО/кг/год. протягом 12–24 год. |
| активний режим: 3 млн MO протягом 2 год. | |
| Рекомбінантний тканинний активатор плазміногену | 100 мг протягом 2 год. |
| 0,6 мг/кг протягом 15 хв. (максимальна доза 50 мг) |
3. Початкова антикоагулянтна терапія (АКТ). Метою невідкладної АКТ є попередження смерті та рецидивів ТЕЛА. Лікування необхідно розпочинати у хворих з підозрою на ТЕЛА. Для швидкої антикоагуляції використовують e/венну інфузію не фракціонованого гепарину (НФГ), підшкірне введення низькомолекулярних гепаринів (НМГ) або фондапаринукса.
Лікування необхідно розпочинати у хворих з підозрою на ТЕЛА. Лікування НФГ починають з в/венного болюсу у дозі 80 ОД/кг з подальшою інфузіею зі швидкістю 18 ОД/(кг/год.) з урахуванням активованого частково тромбопластинового часу (АЧТЧ). АЧТЧ необхідно вимірювати кожні 4-6 год. після введення болюсу, а потім через 3 год. після кожної зміни дози або 1 раз на добу при досягненні цільової терапевтичної дози. В/венний НФГ є препаратом вибору у пацієнтів з важким порушенням функції нирок, так як він не елімінується нирками.
Режими підшкірного введення НМГ та фондапаринукса
| Препарат | Доза | Інтервал введення |
| Еноксапарин (Клексан, Фленокс) Шпр.-доза 0,2; 0,4; 0,8 | 100 MO (1,0 мг/кг) або 150 MO (1,5 мг/кг) | кожні 12 год. 1 раз на добу |
| Тинзапарин | 175 ОД/кг | 1 раз на добу |
| Фондапаринукс (Арікстра) Шпр. 0,4; 0,6; 0,8 мл (12,5 мг/мл) | 5 мг (маса тіла < 50 кг); 7,5 мг (маса тіла 50–100 кг) 10 мг (маса тіла > 100 кг) | 1 раз на добу п/ш |
Застосування фондапаринуксу не потребує лабораторного контролю та не викликає гепарин-індуковану тромбоцитопенію. АКТ з використанням НФГ, НМГ або фондапаринукса слід продовжувати протягом 5 діб, як мінімум. При наявності злоякісної пухлини – рекомендовано до застосування дальтепарину (Фрагмін) у дозі 200 ОД/кг 1 раз на добу.
Антагоністи вітаміну K (варфарин) необхідно призначати на першу або другу добу після призначення гепарину та відмінити гепарин, коли MHB досягне значення 2,0-3,0 на протязі двох діб. Лікування варфарином розпочинають з дози 5 або 7,5 мг/добу. У більш молодих пацієнтів (до 60 років) без інших важких захворювань варфарин можна використовувати у початковій дозі 10 мг на добу, а у хворих похилого віку краще починати з 5 мг на добу. Послідуючі дози повинні бути підібрані таким чином, щоб MHB підтримувалось на рівні 2,5 (у межах 2,0-3,0).
• 4. Хірургічна легенева емболектомія використовується у хворих з ТЕЛА високого ризику при наявності протипоказів до ТЛТ або неадекватним ефектом від тромболізису, при відкритому овальному вікні та внутрішньо- серцевих тромбах.
• 5. Перкутанна катетерна емболектомія та фрагментація. Катетерну емболектомію або фрагментацію тромбів у проксимальних сегментах легеневої артерії можна розглядати як альтернативу хірургічному лікуванню пацієнтів з ТЕЛА високого ризику, якщо є абсолютні протипокази до ТЛТ або при її неефективності.
Не слід використовувати діуретики та нітрати при високому центральному венозному тиску, так як існує небезпека зниження венозного притоку до ПШ, від якого залежить його викид. При інфаркті легені у хворих з ТЕЛА не використовують кровозупинні засоби, так як кровохаркання з'являється на фоні тромбозу. Не слід застосовувати серцеві глікозиди при гострій право- шлуночковій недостатності, оскільки вони не впливають ізольовано на праві відділи серця та не зменшують постнавантаження на ПШ. Дігіталізація може бути виправдана у пацієнтів з тахісистолічною формою фібриляції передсердь.
Терапевтичні стратегії
• 1. ТЕЛА високого ризику. У пацієнтів з ТЕЛА високого ризику, якщо немає абсолютних протипоказів, необхідно проводити ТЛТ. У пацієнтів з абсолютними протипоказами або її неефективності, методом вибору є хірургічна емболектомія, при неможливості її проведення – катетерна емболектомія.
• 2. ТЕЛА невисокого ризику. У пацієнтів без вираженої ниркової дисфункції препаратами вибору є НМГ або фондапаринукс. Пацієнтам з ТЕЛА проміжного ризику рекомендовано використовувати ТЛТ, особливо без ризику кровотечі. Пацієнти з ТЕЛА низького ризику можуть бути виписані додому при умові амбулаторного спостереження та лікування АКТ.
Профілактика
1. Довготривала антикоагулянтна терапія антагоністами вітаміну K (варфарином). Препарати оральних антикоагулянтів (варфарин) призначаються з метою попередження фатальних та не фатальних повторних епізодів ТЕЛА.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тромбоемболія легеневої артерії“ на сторінці 4. Приємного читання.
