• 5.1. Компенсований.
• 5.2. Субкомпенсований.
• 5.3. Некомпенсований.
• 6. Наявність ускладнень.
• 6.1. Неускладнений.
• 6.2. Ускладнений: полінейропатія; міопатія; енцефалопатія; кретинізм; АГ; гіпотиреоїдна кома.
Скринінг вродженого гіпотиреозу
На 4-5-й день після народження (у недоношених на 7-14-й) береться 5-6 крапель крові з п'ятки на спеціальний пористий папір на визначення тиреотропіну імунофлюоресцентним методом.
| Вмісг тиреотроліну, мк 0,1/мл; T4, ммоль/л | Висновок | Дія |
| ТТГ до 20 | Норма | |
| ТТГ 20-50 | Потрібні повторні обстеження | Забирається кров з вени й визначаються T4 та ТТГ |
| Тиреотропін до 20. T4 понад 120 | Норма | Лікування не потрібне |
| Тиреотролін понад 20. T4 менше 120 | Гіпотиреоз | Негайна замісна терапія |
| Тиреотропін 20–50. T4 понад 120 | Потрібне повторне обстеження через 7 днів, 1 міс. | У разі зростання ТТГ – замісна терапія |
| ТТГ 50-100 | Підозра на гіпотиреоз | Взяти кров з вени для визначення T4 та ТТГ і зразу ж призначити L-тироксин. Після отримання результатів досліджень лікування не припиняють |
| ТТГ понад 100 | Велика вірогідність вродженого гіпотиреозу | Взяти кров з вени і, не очікуючи результатів, призначити L-тироксин. Корекція лікування за результатами досліджень |
Контрольні дослідження T4 проводяться через 2 тижні, 6 тижнів, 3, 6, 9 і 12 міс. для оцінки адекватності замісної терапії.
У віці 1 року уточнюють діагноз. На 2-му тижні лікування T4 змінюють лікуванням T3 в адекватній дозі, після чого скасовують його зовсім. Беруть кров звени й визначають T4, T3, ТТГ. За нормальних показників лікування не поновлюють. Контрольні дослідження через 2 тижні, 1 та 6 міс. (Virtanen M., 1988).
Лабораторна діагностика
| Критерій | Гіпотиреоз | ||
| Первинний | Вторинний | Третинний | |
| пт | ↑ | ↓ або N | ↓ або N |
| T3 | N або ↓ | N або ↓ | N або ↓ |
| T4 | ↓ | ↓ | ↓ |
| Поглинання J131 | ↓ N або ↑ | ↓ або N | ↓ або N |
| Проба з ТТГ | негативна | позитивна | позитивна |
| Проба з ТРГ* | різко позитивна | негативна | слабо позитивна |
Примітка: ТРГ – тиреотропін-релізінг гормон.
Ступені тяжкості
| Критерії | Легка форма (субклінічний) | Середня ТЯЖКІСТЬ (маніфестиий) | Тяжка форма (ускладнений) |
| Скарги | Маловиразні: загальна кволість, підвищена втомлюваність, зниження розумової та фізичної працездатності, збільшення маси тіла, задишка під час ходи | Чіткі: набряки лиця, кінцівок, мерзлякуватість, сонливість, зниження пам'яті | Демонстративні: загальмованість, значне зниження пам'яті, депресія, психози, постійна сонливість |
| Ознаки міопатії | Легкі | Чітко виражені | Адинамія |
| Ознаки нейропатії | Оніміння, парестезії кінцівок | є | Виражені, порушені всі види чутливості |
| Сухість шкіри | На ліктях | Суха та щільна | Суха та щільна |
| Набряки | Пастозність обличчя | Розповсюджені | Розповсюджені, рідина в серединних порожнинах |
| Пульс (за хв.) | До 60 | 60-50 | 50-40 |
| ЕКГ-ознаки | Дистрофія міокарда | Зменшений вольтаж, зубці P і T сплощені, ознаки коронарної недостатності | Мікседематозне серце, гіпертрофія, ознаки порушення провідності |
| Загальні ліпіди (г/л) | До 10,5 | До 12,6 | Більше 12,6 |
| Холестерин · (ммоль/л) | До 8,4 | До 10,4 | Більше 10,4 |
| Тригліцериди (ммоль/л) | До 2 | До 2,5 | Більше 2,5 |
| Анемія | Відсутня | Нормо-, гіпо- або гіперхромія | є |
| Tr T1 крові | Норма або помірно знижені | Знижені | Значно знижені |
| ТТГ (мк ОД/мл) | Збільшений до 10 | Більше 10 | Значно збільшений |
| Ускладнення | Серцева недостатність, психоз, кретинізм, полісерозити | ||
| Стан після лікування | Всі симптоми зникають на тлі адекватної замісної терапії тиреоїдними гормонами | Лабораторні показники нормалізуються, залишається сухість шкіри, схильність до закрепів, зниження пам'яті, розумової та фізичної працездатності | Поліпшення, але значно виражені клінічні ознаки |
Зразки формулювання діагнозу
• 1. Післяопераційний гіпотиреоз (2001 р. – тиреоїдектомія з приводу фолікулярної аденоми ЩЗ), середнього ступеня, в стадії декомпенсації.
• 2. Аутоімунний тиреоїдит, гіпертрофічна форма, дифузний зоб II ст. Гіпотиреоз, легка форма, в стадії компенсації.
• 3. Ендемічний зоб III ст. Гіпотиреоз, тяжка форма, в стадії декомпенсації. Вторинна анемія, середнього ступеня тяжкості. Гіпертиреоїдна кардіоміопатія, СНIIД. Гіпотиреоїдна енцефалопатія II ст.
Лікування
Мета лікування – забезпечити достатній рівень тиреоїдних гормонів. Найбільш об'єктивним критерієм адекватності дози тиреоїдних препаратів б нормальний рівень в крові ТТГ (первинний гіпотиреоз) або вільного T4 (вторинний гіпотиреоз). Застосовують препарати L-тироксину, трийодтироніну, їх комбінацію, а в разі ендемічного гіпотиреозу – у поєднанні з йодидом калію.
Лікування L-тироксином починають з невеликої дози ранком, за 30 хв. до їжі): у молодих пацієнтів – 25 мкг/добу, літніх – 12,5 мкг/добу, у випадку супутньої серцевої патології – 6,25 мкг/добу. Потім доза поступово збільшується до постійної підтримуючої: у молодих – за 3-4 тижні, у літніх – за 2-3 міс., у випадку супутньої серцевої патології – за 4-6 міс. В середньому вона становить 1,6 мкг/1 кг маси тіла (для жінок – близько 100 мкг/добу, для чоловіків – 150 мкг/добу), в разі тяжкої супутньої патології – 0,9 мкг/кг.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гіпотиреоз“ на сторінці 2. Приємного читання.
