• 2. Гіперосмолярна.
• 3. Гіперлактацидемічна.
• 4. Гіпоглікемічна.
Діагностика
| Клінічні ознаки | Діабет тилу 1 | Діабет тилу 2 |
| Вік хворих на початок хвороби | Діти, підлітки, молодий вік (до 30 років) | Старший вік (після 30 років) |
| Частота діабету у родичів | Менше 10% | Більше 20% |
| Вплив сезонних факторів на виявлення хвороби | Осінньо-зимовий період | Відсутній |
| Генетичні маркери (HLA) | В8, В15, Dw3, Dw4, DRw3, DRw4 | Зв'язку не виявлено |
| Конкордантність монозиготних близнюків | Менше 50% | Більше 90% |
| Початок хвороби | Гострий, можлива кома | Повільний, поступово |
| Маса тіла | Нормальна, схуднення | Підвищена (у 80%) |
| Стать | Частіше у чоловіків | Частіше у жінок |
| Клініка захворювання | Виражена чітко | Непевна |
| Перебіг | Лабільний, часто тяжкий | Стабільний |
| Діабетичні ангіопатії | Через кілька років, частіше мікроангіопатії | Часто на час встановлення діагнозу |
| Схильність до кетозу | Значна | Не властива |
| Рівень інсуліну та С-пептиду у крові | Різко знижений | Часто підвищений, нормальний, знижений |
| Сеча | Глюкоза й ацетон | Глюкоза |
| Антитіла до острівців | Наявні | Відсутні |
| Лімфоцити та інші клітини запалення в острівцях – інсулін | Наявні у перші тижні захворювання | Зазвичай відсутні |
| Стан підшлункової залози | Зменшення кількості В-клітин, їх дегрануляція, зниження або відсутність у них інсуліну | Кількість острівців і вміст у них P-клітин у межах вікової норми |
| Лікування | інсулінотерапія | Дієта, пероральні цукрознижуючі препарати |
Критерії ступенів тяжкості ЦД (залежить від наявності важкості ускладнень ЦД)
Легка форма: ЦД типу 2 без мікро- і макросудинних ускладнень, компенсація досягається дієтотерапією.
Середньої важкості: ЦД на цукрознижуючій терапії без ускладнень або за наявності початкових стадій ускладнень (діабетична ретинопатія 1 стадії, діабетична нефропатія 1-3 стадії, діабетична ангіопатія ніг 2-3 стадії, діабетична полінейропатія), в анамнезі епізодично кето ацидоз.
Важка форма: в анамнезі гіпоглікемічна або кетоацидотична кома, ЦЦ, з тяжкими судинними ускладненнями (діабетична ретинопатія 2-3 стадії, діабетична нефропатія 4-5 стадії, діабетична ангіопатія ніг 4 стадія, синдром діабетичної стопи, автономна полінейропатія, перенесений інсульт або інфаркт міокарда на тлі ЦД.
Критерії компенсації, запропоновані Європейською групою з формування політики в області ЦД типу 2
| Показник | Рівень компенсації | ||
| добрий | задовільний | немдоаілкиий | |
| Глікемія (ммоль/л): натще | 4,4-6,7 | < 7,8 | > 7,8 |
| через 1 год після їжі | 4,4-8,0 | < 10,0 | > 10,0 |
| Глюкозурія (%) | 0 | 0,5 | >0,5 |
| Ht А1С (%) | < 7 | 7-8 | > 8 |
| Загальний холестерин (ммоль/л) | < 5,2 | 5,2-6,5 | > 6,5 |
| ригліцериди (ммоль/л) | < 1,7 | 1,7-2,2 | > 2,2 |
| Т/1ПВЩ (ммоль/л) | > 1,1 | 0,9-1,1 | <0,9 |
| І ндекс маси тіла (кг/м2) | чол. < 25 | < 27 | > 27 |
| жін. < 24 | <26 | > 26 | |
| AT (мм рт. ст.) | < 140/90 | < 160/95 | > 160/95 |
Стадії діабетичної нефропатії[4]
| Стадія діабетичної нефропатії | Клініко-лабораторна характеристика | Термін розвитку |
| 1. Гіперфункція !нирок | Зростання ШКФ (> 140 мл/хв.); збільшення ниркового кровотоку; гіпертрофія нирок; нормоальбумінурія (< 30 мг/добу) | Виникає з початком діабету. Зміни зворотні |
| 2. Стадія початкових структурних змін !тканини нирок | Потовщення базальних мембран капілярів клубочків; розширення мезангіуму; збереження високої ШКФ; нормоальбумінурія | 2–5 років від початку діабету. Частково зворотна |
| 3. Початкова нефропатія | Мікроальбумінурія постійна (30–300 мг/д); ШКФ висока або нормальна; нестійке підвищення AT | 5–15 років від початку діабету. Прогресування можна зупинити |
| 4. Виражена нефропатія | Протеїнурія понад 500 мг/д; · ШКФ нормальна або помірно знижена; АГ | 10–25 років від початку діабету. Прогресування можна загальмувати |
| 5. Ниркова недостатність · (уремія) | Зниження ШКФ (< 10 мл/хв.); артеріальна гіпертензія; клініка XHH | 10–30 років від початку діабету. Незворотиа |
Клінічні стадії діабетичної нефропатії:
I – стадія мікроальбумінурії – відповідає Iil ст. розвитку,
II – стадія протеїнурії – відповідає IV ст. розвитку,
III – стадія уремії (XHH) –відповідає V ст. розвитку.
Класифікація діабетичної ретинопатії (ДР)[5]
• 1. Непроліферативна (ДР І): у сітківці наявні мікроаневризми, крововиливи (у вигляді крапочок або плямочок округлої форми, темного кольору, розташовані у центральній зоні очного дна або за ходом великих вен у глибоких шарах сітківки, можуть бути також штрихоподібної форми), набряк сітківки, який локалізується у центральній (макулярній) ділянці або вздовж великих судин, ексудативні осередки (тверді та м'які ексудати розташовані переважно у центральній частині очного дна, мають жовтий або білий колір, чіткі або розпливчасті).
• 2. Препроліферативна (ДР II): до ДР І приєднуються венозні аномалії (розширення, звивистість, петлі, подвоєння та виражені коливання калібру судин), велика кількість твердих та "ватних" ексудатів, інтраретинальні мікросудинні аномалії (ІРМА), багато великих ретинальних геморагій.
• 3. Проліферативна (ДР III): до ДР Il приєднуються неоваскуляризація диску зорового нерва та інших відділів сітківки, крововиливи у склоподібне тіло, утворення фіброзної тканини в ділянці передретинальних крововиливів, часто повторні крововиливи, вітреоретинальні тракції з відшаруванням сітківки.
Класифікація діабетичної ангіопатії ніг
І ст.– доклінічна:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ендокринологія“ на сторінці 4. Приємного читання.
