У народній медицині, крім того, застосовують при хронічній дизентерії, тривалому блюванні, печії та запаленнях у шлунково-кишковому тракті, виразковому коліті, для регуляції виділення шлункового соку, геморої, при захворюваннях нирок і сечового міхура, зокрема при нічному нетриманні сечі, при жовтяниці й інших хворобах печінки, атеросклерозі, гіпертонічній хворобі, хронічному бронхіті, сухому кашлі та інших захворюваннях дихальних шляхів і легенів, головному болі, кровохарканнях, бешисі, опіках, скрофульозі, екземах, виразках, лишаях, висипах на шкірі. Беруть 5 ст. л. листя, заливають 1 л окропу, настоюють 10 хв. і п'ють по 1 склянці натщесерце, а потім по 1 склянці через годину після їди 4 рази на день. При злоякісних новоутвореннях шлунку й легенів приймають всередину по 1 ст. л. за 20 хв. до їди витяжки суміші рівних частин подрібненого листя і цукру або меду, настояної у темному місці, протягом 2 тижнів.
При зубних болях відваром полощуть рот або закладають у дупло зуба жмуток вати, змочений у настойці. При ракових пухлинах її застосовують у вигляді вологих компресів. Настоєм листя промивають рани і виразки, проводять первинну обробку свіжих ран.
Зі свіжого листя одержують сік. Щоб він не псувався, додають до соку, одержаного з 1 кг сировини, 1,5 кг 50 % цукрового сиропу або меду, варять до загустіння і зберігають у закритих скляних ємкостях у холодному місці. Приймають по 1 ст. л. З рази на день при кашлі, астмі, коклюші, малярії, недокрів'ї, геморої, циститі, бронхіті, для посилення сечовиділення. Настоєм листя Подорожника ланцетолистого (Р. lanceolata L.) роблять компреси і промивання при кон'юнктивітах з гнійними виділеннями. Настій трави цієї рослини у пропорції 20:1000 приймають по 100 мл до їди 3 рази на день при геморої.
Насіння подорожників великого і ланцетолистого у подрібненому стані й запареного окропом вживають при закрепах по 1 чайній або десертній ложці на ніч, при запаленнях шлунково-кишкового тракту – по 0,5 ч. л. 4 рази на день. З насіння готують слиз: 10-20 г потовченого насіння заливають 1 склянкою окропу, збовтують, після охолодження проціджують і приймають фільтрат по 1 ст. л. 3 рази на день при запаленнях шлунково-кишкового тракту і органів дихання.
Листя подорожників застосовують як кровоспинні, ранозагоювальні та антисептичні засоби при порізах, свіжих і застарілих ранах, фурункулах, карбункулах, виразках шкіри, синцях, запальних пухлинах, "дикому м'ясі", бешиховому запаленні, свищах, опіках; навколо враженого місця змазують настойкою йоду, спиртом або одеколоном, потім обкладають свіжим листям і накладають теплу пов'язку, яку міняють через 1-2 дні. Ще краще допомагає свіже листя у вигляді подрібненої маси. Листя промивають у кип'яченій воді, ріжуть, накладають на марлеву серветку і прибинтовують до враженого місця. Ефективно діє і сік подорожників. При свіжих ранах краще діють подрібнене листя подорожника ланцетолистого і деревію звичайного, взяті в рівних пропорціях. Суміш діє не лише антисептично, а й кровоспинно. Настій листя застосовують при мокнучих лишаях, з ним роблять компреси при запаленні очей, настойку листя вживають для промивання ран, змазування ясен і зубів, у ній змочують ватку і вносять у дупло зуба при болі. При наривах застосовують пластир, приготовлений змішуванням листя подорожника, свинячого жиру, кухонної солі і м'якуша хліба.
Потовчене листя подорожника великого і сік з нього мають болезаспокійливу властивість і тому застосовуються при укусах бджіл, джмелів, ос, шершнів, гадюк. На місце укусу прикладають товстий шар розім'ятого листя, часто змінюючи, або закапують соком.
Насіння подорожників застосовують при жіночому та чоловічому безплідді, цукровому діабеті, диспепсії, кашлі, відвар з них – при очних захворюваннях, кровохарканні. З них роблять припарки при пухлинах, виразках, тріщинах сосків молочних залоз.
Екстракт коренів застосовують при пропасниці, кашлі туберкульозного походження, укусах гадюками, бджолами та іншими отруйними комахами як болезаспокійливий засіб і для попередження утворення пухлин.
Алтея лікарська
Алтей лекарственный
(Althaea officinalis L.)
Каланхое перисте
Каланхое перистое
(Kalanchoc pinnata)
Льон звичайний
Лен обыкновенный
(Linum usitatissimum L.)
Малина звичайна
Малина обыкновенная
(Rubus idacus)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи фармакогнозії і фітотерапії» автора Туманова В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 4. Лікарські рослини та сировина, які містять полісахариди“ на сторінці 5. Приємного читання.