Розділ «Тема 3. Технологія приготування лікарських засобів рослинного походження»

Промисловістю випускаються соки алое, каланхое, подорожника та ні. У домашніх умовах готують і застосовують соки овочів (капусти, картоплі, моркви), фруктів, а також соки з лікарських рослин (трави чистотілу, квіток каштана кінського та ін.).

Приготування соків з ЛРС у домашніх умовах

Сік чистотілу готують з трави чистотілу, зібраної у період цвітіння. Зібрану траву промивають холодною водою, просушують у приміщенні впродовж 1-2 год. і пропускають через м'ясорубку. Сік проціджують через 2-3 шари марлі і консервують етиловим спиртом (на 100 мл соку додають 20 мл 95 % етилового спирту).

За такою ж методикою можна готувати соки з інших лікарських рослин. Сік кульбаби готують з листя, зібраного у травні, без суцвіть і квітконіжок.

Сік з рути запашної готують у співвідношенні 1:6, як консервант застосовують 95 % етиловий спирт. Приготований сік витримують впродовж 10 днів у теплому і темному приміщенні, потім проціджують. Приймають сік по 10-15 крапель 3 рази на день при запамороченні, тахікардії, задусі, спазмолітичних болях у животі, судомах, істерії, загальній слабкості, епілепсії.

Сік з квіток каштану кінського готують у співвідношенні 1:2 із застосуванням 40 % етилового спирту. Свіжозібрані квітки каштану пропускають через м'ясорубку і потім проціджують через 2-3 шари марлі і відразу ж додають подвійну кількість 40 % етилового спирту по відношенню до об'єму соку.

Застосовують сік при варикозному розширенні вен, атеросклерозі, тромбофлебіті по 1 -2 столових ложки 4-5 разів па день до їди.

Зберігають соки при температурі 8-10 °С.

Коктейлі – складні за складом лікарські форми, виготовлені на основі витягів з ЛРС (настоїв, відварів з додаванням фруктових, овочевих соків та інших добавок). Справжні коктейлі готують за допомогою спеціальних установок з додаванням кисню і піноутворюючих речовин, що сприяє кращому всмоктуванню БАР: яєчного білка (білок 1 яйця на 1 л коктейлю), 10-20 мл 1 % розчину метилцелюлози або желатину на 200 мл коктейлю; 0,05 г сухого екстракту солодки на 100-200 мл коктейлю.

3. Спиртові витяжки

3.1. Настоянки – це рідкі спиртові або спиртово-водні витяжки з ЛРС, які одержують без нагрівання і видалення екстрагенту.

Для приготування настоянок використовується етиловий спирт різної концентрації: 95, 90, 70, 60, 45, 40, 30, 20 %. Концентрацію екстрагенту підбирають таким чином, щоб він максимально витягував діючі і мінімально – баластні речовини. Перевагою даної лікарської форми є мікробіологічна захищеність. У спирті не розчиняється більшість механічних домішок і у настоянок більш тривалий термін придатності, ніж у водних витяжок. Проте спирт не екстрагує багато цінних біологічно активних речовин – пектини, слизи, інулін та ін.

Настоянки готуються різними способами: мацерацією, перколяцією, розчиненням екстрактів та ін.

Мацерація (настоювання) є найбільш простим способом приготування витяжок. Висушену і відповідним чином подрібнену сировину заливають в емальованій, скляній або з нержавіючої сталі посуді розрахованою кількістю екстрагенту, настоюють при температурі 10-15 °С, періодично перемішуючи, впродовж не менше двох діб (якщо термін настоювання не вказаний). Отриману настоянку зливають, залишок ретельно віджимають, фільтруючи через кілька шарів марлі, промивають невеликою кількістю спирту і знову віджимають. Віджаті витяжки поєднують з основною. Застосовують також спосіб дрібної мацерації. У цьому випадку розраховану кількість спирту ділять на порції, заливаючи ЛРС цими порціями послідовно.

Перколяція – проціджування, витіснення БАР шляхом безперервної фільтрації екстрагенту крізь шар сировини. Цей спосіб здійснюється у спеціальних установках-перколяторах, забезпечених пристроями, які забезпечують безперервне надходження екстрагенту і витікання витяжки. Обидва способи приготування настоянок проводиться у масо-об'ємному співвідношенні: сировина береться за масою, а розчинник за об'ємом.

Приготування настоянок з екстрактів проводиться шляхом розчинення необхідної кількості екстракту в спирті відповідної концентрації.

3.2. Еліксири – це різновид настоянок, що являють собою поєднані розчини екстрактів з іншими лікарськими речовинами (наприклад: грудний або лакричний еліксир).

Зберігання. Настоянки зберігають у добре закупореному скляному посуді, у захищеному від світла прохолодному місці. Осад, що випадає, перед вживанням фільтрують.

3.3. Екстракційні препарати зі свіжих рослин

Відмиту від пилу і злегка просушену ЛРС необхідно подрібнити, оскільки жива клітина знаходиться у стані тургору, протоплазма щільно притиснута до клітинної стінки і має властивість напівпроникненості. При цьому речовини, розчинені у клітинному соку, не просочуються назовні. Тому для вилучення біологічно активних сполук клітинні стінки необхідно зруйнувати.