Розділ «Тема 3. Технологія приготування лікарських засобів рослинного походження»

0,83-100 мл.

0,005-Х

X = 0,6 мл (12 крапель)

Технологія приготування

В інфундирку вміщують 0,36 г подрібненої до 5 мм трави термопсису, додають 200 мл води очищеної і 12 крапель розчину кислоти хлористоводневої (1:10) або 10 крапель 1 % розчину лимонної кислоти. Настоюють на киплячій водяній бані 15 хв. і охолоджують 45 хв. при кімнатній температурі, періодично помішуючи. Проціджують і доводять водою до 200 мл.

Винятком є приготування витяжки з маткових ріжок (спориньї), для виготовлення якого ГФ XI рекомендує додавати кислоти хлористоводневої в 4 рази більше, ніж міститься алкалоїдів в зважувальиій сировині.

Сировина, що містить серцеві глікозиди

З сировини, що містить серцеві глікозиди (трава горицвіту, лист конвалії, лист наперстянки) готують настої. Істотним моментом у технології цієї групи настоїв є суворе дотримання встановленого ступеня подрібненій сировини, тривалості настоювання і температурного режиму. Серцеві глікозиди дуже термолабільні речовини і відхилення від встановленого режиму призводить до їх розкладання і зменшення біологічної активності. Скорочення терміну охолодження приготовлених настоїв утрудняє перехід у витяжку глікозидів наперстянки, горицвіту. Настої з ЛРС, що містять серцеві глікозиди, повинні готуватися із сировини з біологічною активністю, яка відповідає вимогам ГФ XI. У випадку більш високого вмісту необхідно провести перерахунок і взяти сировини відповідно менше. Сировину з меншою біологічною активністю для приготування настоїв не застосовують.

Наприклад:

Настій трави горицвіту весняного з 6-200.

Згідно фармакопеї, стандартна трава горицвіту повинна містити не менше 50 БО в 1 г сировини. Трави, що містить 70 БО в 1 г, слід взяти менше:

При виготовленні водних витяжок користуються даними ГФ з вмісту алкалоїдів і серцевих глікозидів у ЛРС.

1. Вміст алкалоїдів у траві термопсису – 1,5 %, траві чистотілу – 0,2 %, ріжки – 0,05 %.

2. З ріжків готують відвар у режимі "cito", тобто нагрівають на водяній бані впродовж 25 хв. і штучно охолоджують. ЛРС ріжків використовують тільки свіжозмеленою, тому що в ній міститься 25-40 % жирної олії, що при окисленні сприяє швидкому розкладанню діючих речовин.

3. Згідно ГФ XI, біологічна активність листя наперстянки становить 50-66 ЖОД або 10,3-12,6 КОД; трави горицвіту 50-66 ЖОД або 6,3-8,0 КОД, трави конвалії 120 ЖОД або 20 КОД.

4. Настої з трави термопсису і трави горицвіту можна приготувати з використанням сухих екстрактів-концентратів у співвідношенні 1:1.

2.10. Препарати зі свіжих рослин

Галенові і новогаленові препарати зазвичай одержують з висушеної рослинної сировини. Проте діючі речовини багатьох рослинних матеріалів під час сушіння і подальшого зберігання піддаються зміні внаслідок ензиматичних процесів, випаровування, дії кисню повітря та ін. факторів. Відомо, що після 1 року зберігання вміст ефірної олії в коренях валеріани зменшується на 50 %. У ряді випадків препарати, одержані із свіжих рослин мають більшу активність, ніж відповідні препарати з висушеної сировини. Так, настоянка зі свіжих коренів валеріани у 2-3 рази активніше настоянки, одержаної з висушених коренів. Фітонцидна активність спостерігається, як правило, лише у препаратах, приготовлених із свіжої лікарської сировини.

Препарати зі свіжих рослин поділяють на дві групи: екстракційні препарати (настоянки, екстракти) і соки.

Соки – це рідкі лікарські форми із свіжих рослин. Промитий і просушений на повітрі свіжозібраний рослинний матеріал подрібнюють на вальцях, траворізках або м'ясорубці. Отриману масу віджимають. Сік піддають швидкому нагріванню до температури 70-75 °С з наступним швидким охолодженням. Потім сік відстоюють у прохолодному місці впродовж 2-3 днів, фільтрують через 2-3 шари марлі, вимірюють об'єм і консервують додаванням 95 % спирту в кількості 20 % по відношенню до об'єму соку.