РОЗДІЛ 11. ЛОГІСТИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

а також інших чинників, які не можуть контролюватися повною мірою (наприклад, наявність "вузьких" місць у виробництві, поломки устаткування, зниження попиту на продукцію, що випускається);

е) відхилення від технології виробництва. Це, наприклад, заміна постійних технологічних маршрутів на спеціально підібрані послідовності операцій в обхід вузьких місць, В результаті росте обсяг налагоджувальних робіт, на верстати встановлюється невідповідне оснащення, зменшується ефективність процесу обробки.

З цими проблемами стикаються виробники не тільки в Україні, але, наприклад, і в США. Значною мірою вони породжені помилковим уявленням про хід виробництва як про статичний процес і свідчать про недостатню надійність планових розрахунків.

Уявлення про хід виробництва як про статичний процес базується на наступних припущеннях.

Передбачається, що тривалість виробничого циклу виготовлення деталі є величиною кінцевою, остаточною, а насправді вона є величиною вірогідності – помилка у визначенні термінів складає сорок відсотків.

Передбачається, що тривалість виробничого циклу основної деталі комплекту визначає тривалість його виробничого циклу. Тоді як тривалість виробничого циклу комплекту деталей як мінімум в 1,5 рази більше тривалості виробничого циклу основної деталі комплекту, і похибка зростає ще в 1,5 рази.

Якщо перші два припущення приводять тільки до порушень планових термінів, то наступні до разбалансування планів, дефіциту часу і дефіциту деталей на збиральній дільниці.

Передбачається, що трудомісткість виготовлення виробу розподіляється рівномірно в межах кожної стадії тривалості виробничого циклу. Насправді інтенсивність робіт протягом циклу кожної стадії виробництва змінюється в значних межах.

Передбачається, що усередині кожної стадії виробництва структура

трудомісткості робіт виготовлення виробу в часі не змінюється. Насправді вона змінюється дуже суттєво. Так, підготовчі операції відсутні в кінці кожної стадії виготовлення виробу, а заключні – на початку.

Зрештою недосконалість календарно-планових розрахунків ходу виробництва на підприємстві приводить до відомих недоліків: постійно виникаючому дефіциту деталей, непередбаченій наявності "вузьких місць", до розподілу робіт замість їх планування, неритмічності в роботі, до значних невиробничих втрат робочого часу.

4. Забезпечення достатньої гнучкості і маневреності в реалізації мети при виникненні різних відхилень від плану

Аналіз умов виконання перших трьох вимог (п. п. 1-4), які пред'являються до організації і управління матеріальними потоками, показав, що методи, що використовуються, не вчинені. В умовах недосконалого планування на рівні цехів і виробничих ділянок забезпечення виконання виробничих планів підприємства, всім лінійним менеджерам і диспетчерському персоналу цехів і заводоуправління доводиться приділяти багато уваги регулюванню виробництвом і перерозподілом робіт з метою зменшення втрат виробництва і робочого часу.

5. Забезпечення безперервності планування

Кожний виробничий підрозділ одержує план (завдання за обсягом, номенклатурою і терміном виконання замовлень), забезпечується відповідними ресурсами і націлюється на досягнення запланованих кінцевих результатів роботи. Але недосконалість календарно-планових розрахунків навіть в умовах інтенсивного використання обчислювальної техніки не дозволяє плановику і майстру надійно планувати роботу ділянки, визначати послідовність і терміни виконання конкретних робіт (операцій) на кожному робочому місці хоча б на декілька днів вперед, тобто безперервність планування не доходить до робочих місць.

Тому плановик і майстер ділянки, як правило, розподіляють роботу, формують завантаження кожному робітнику на зміну, виходячи з тимчасових пріоритетів.

Для підвищення рівня безперервності планування керівництву необхідно навчитися не тільки розробляти місячні плани-графіки виробничих завдань на кожній ділянці, але і уміти утримувати виробничий процес в рамках складеного плану-графіка при дії на нього різних збурень і обмежень. Це дозволить належним чином організувати своєчасну оперативну підготовку виробництва і попереджувально-технічне обслуговування під конкретні виробничі завдання.

6. Забезпечення відповідності системи оперативного управління виробництвом (ОУВ) типу і характеру конкретного виробництва

Існують розроблені типові системи ОУВ. Кожна з них відповідає типу і характеру виробництва, але складність їх дотримання полягає в тому, що на підприємстві, як правило, функціонують виробництва різних типів. Навіть в окремих цехах можна виділити продукцію з ознаками масового, одиничного і серійного виробництва.

З другого боку, одночасне використання на одному підприємстві декількох типових систем ОУВ неможливе, зважаючи на їх несумісність хоча б, наприклад, за планово-обліковими одиницями і методами узгодження роботи цехів.