Розділ 4. ЛОГІСТИКА ЗАПАСІВ

• метод прогнозування — спосіб дослідження об'єкта, спрямований на розробку прогнозу;

• методика прогнозування — сукупність одного або декількох методів прогнозування;

• система прогнозування — впорядкована сукупність методик прогнозування та засобів їх реалізації.

Відомо, що теорія прогнозування включає: аналіз об'єкта прогнозування; методи прогнозування (математичні — формалізовані, експертні — інтуїтивні); системи прогнозування.

У роботі з теорії прогнозування при аналізі об'єктів застосовують класифікацію прогнозів, при цьому як основні ознаки виступають: масштабність — кількість головних змінних для опису об'єкта; складність — характеризує ступінь взаємозв'язку змінних; детермінованість або стохастичність змінних; інформаційна забезпеченість періоду ретроспекції. Однією з головних класифікаційних ознак є також період прогнозу. Виходячи з цього, більшість авторів окреслює три види прогнозів: короткострокові, середньострокові та довгострокові. Як зазначалось раніше, часові інтервали прогнозів залежать від природи об'єкта (ми вже наводили приклад вище — стосовно вибору періоду для проведення АВС-ХУZ-аналізу).

Щодо двох груп методів прогнозування, то евристичні методи базуються на інтуїтивних оцінках, які формулюються експертами (менеджерами відповідних напрямів). Серед евристичних: індивідуальні — метод інтерв'ю, генерації ідей; колективні — метод простого ранжування, метод вагових коефіцієнтів, метод послідовних порівнянь, метод парних порівнянь; комбіновані — метод “Дельфі” та його модифікації.

Серед математичних методів розрізняють три групи: симплексні (прості) методи екстраполяції за часовими рядами — метод найменших квадратів, експоненційне згладжування тощо; статистичні методи — кореляційний та регресійний аналізи, факторний аналіз тощо; комбіновані методи — синтез різних варіантів прогнозів.

В табл. 4.9 наведено загальні рекомендації щодо вибору методу прогнозування[3].

Метод “наївного” прогнозу ґрунтується на умові, що продажі в наступному періоді будуть дорівнювати продажам попереднього періоду.

Наприклад, якщо продажі за січень становили 100 одиниць, то, відповідно, прогноз продажів на лютий становитиме також 100 одиниць. Або якщо продажі сьогодні становили 50 одиниць, то прогноз продажів на завтра буде також 50 одиниць. Частіше за все такий метод застосовують магазини хлібобулочних виробів і тих, що працюють із товарами (запасами) сталого попиту, — тобто X категорією.

До переваг цього методу можна віднести моментальну реакцію на зміни попиту, але лише за умови наявності тренду. До недоліків — значну чутливість до випадкових коливань. Серед застережень необхідно назвати надзвичайну чутливість цього методу.

Таблиця 4.9.

Загальні рекомендації щодо вибору методу прогнозування

* Прогноз на декілька кроків можливий при дотриманні співвідношення довжини передпрогнозного періоду та періоду прогнозування 3:1.

** Т — періодичність сезонності.

*** Прогноз на один період, що вміщує сезонність (наприклад, на 1 рік щоквартально).

**** „—„ — метод не застосовують для врахування сезонності.

Річ у тому, що базувати прогноз на двох точках не завжди правильно. Уявімо собі ситуацію, коли в певній точці збуту товар було розпродано лише завдяки відвідуванню екскурсійною групою певного пам'ятника архітектури, розташованого поряд. Прогноз замовлення на наступний період — добу або місяць — з урахуванням такого разового пікового сплеску є неправильним. Тому його необхідно застосовувати лише за наявності сталого тренду та за умови виключення разових пікових сплесків споживчої активності.

Арифметичне згладжування (метод довгострокової середньої) передбачає, що продажі в наступному періоді будуть дорівнювати середній арифметичній продажів за всі попередні періоди.

Наприклад, продажі за 2011 р. становили 10 000 одиниць. Тоді прогнозне значення на січень 2012 р. становитиме: 10 000 : 12 = 834 одиниці. Реальні продажі за січень становили 500 одиниць. Тоді прогнозне значення на лютий 2012 р. буде: (10 000 + 500):(12 + 1) = 808 одиниць. І так далі, кожного разу додаючи нове значення реальних продажів до попередніх значень та ділячи отриману суму на кількість усіх періодів.