Розділ 4. ЛОГІСТИКА ЗАПАСІВ

• АС — товари з низьким прибутком, але високим оборотом. Швидше за все, це “генератори потоку”, тобто товари, які залучають основну частину покупців. Зазвичай на таких товарах не намагаються заробити, оскільки саме вони створюють основний потік споживачів. Тут важливо не допускати зниження обороту, щоб товар не перейшов у групу ВС;

• АВ і ВА — товари з високим показником за одним із параметрів — прибутком або оборотом — і середнім показником — за іншим. Щодо цих груп головне, щоб товар стабільно знаходився у своїй ніші і не знижував показників. Вимагає постійного моніторингу в конкурентів;

• АА — це “зірка” асортименту, найбільш цінний товар. За ним необхідно ретельно стежити, виокремити йому найкраще місце в торговельному залі і підтримувати рекламними акціями й заходами. Орієнтуючись на нього, потрібно ретельно відстежувати конкурентне середовище й коливання попиту.

Отже, АВС-аналіз за двома параметрами доповнює основний аналіз і значно полегшує розуміння ситуації з багатономенклатурними запасами.

Мінуси АВС-аналізу[7]: водночас із численними плюсами методу АВС-аналізу є обмеження в його застосуванні:

• не дозволяє оцінювати сезонні коливання продажів без урахування інших даних (сезонності, трендів розвитку, моди, життєвого циклу товару);

• не дає коректних результатів там, де відбувається щомісячне оновлення асортименту, наприклад у бутиках модного одягу або в бутиках подарунків. У такому випадку необхідно вести аналіз за торговими марками, брендами, постачальниками;

• може давати неправильні результати, якщо даних для аналізу мало: статистика менше трьох періодів продажу не дозволяє дати об'єктивну оцінку внеску товарів у результат компанії (всі нові товари, унікальні, сезонні потраплять до групи С);

• АВС-аналіз буде неправильним там, де облік товарів ведеться з постійною зміною в товарній номенклатурі (наприклад, один і той самий товар оприбутковується під різними кодами або найменуваннями), або там, де немає порядку в обліку;

• АВС-аналіз буде непотрібним, якщо товарна номенклатура складається з дуже малої кількості позицій — менше 10, наприклад. У такому випадку оцінювати внесок кожного товару можна і без застосування вищеназваних підходів.

Для прийняття обґрунтованого рішення щодо управління запасами доцільно поєднати АВС- і ХУZ-аналізи.

XYZ-aнaлiз. ХУZ-аналіз — це математично-статистичний метод, що дає змогу аналізувати й прогнозувати стабільність реалізації окремих позицій та бачити коливання рівня їхнього споживання.

Якщо АВС показує частку товару в загальній реалізації, то XYZ — сталість продажів конкретного товару/запасу. Наприклад, ви маєте 10 товарів, кожен з яких коштує 1000 грн.. Проте 3 з 10 товарів продаються кожного дня, 2 товари — раз на тиждень, а ще 5 — раз на місяць. Відповідно, знаючи це, ви можете розпоряджатися грошовими коштами і не вкладати їх у товари з низькою оборотністю (ті, що раз на місяць). Графічно це зображено на рис. 4.6.

Коливання

Рис. 4.6. ХУZ-аналіз: коливання продажів

Ця амплітуда коливань у продажах власне й показує динаміку: її сталість або відсутність сталості. Якщо відхилення невелике, то, відповідно, реалізація товару (надходження сировини у виробництво) відбувалася за якимось постійним графіком. Якщо відхилення не має чіткого відносного значення, коливання спостерігаються від значних до ледь помітних і, відповідно, реалізація не має чіткої послідовності. Необхідно усвідомлювати, що це може бути не з вини товару (зовсім не обов'язково, що він не цікавий потенційним споживачам), можливо, ви маєте збої в постачанні цього товару в точки збуту. Тому товар не може бути поставлений до продажу в тих кількості й періоді, яких вимагає споживач, і, відповідно, аналіз показує нерівномірну динаміку споживання.

Власне, це є причиною, чому тут цей коефіцієнт названо коефіцієнтом варіації продажів. У багатьох публікаціях він має назву коефіцієнта варіації попиту (!), що не коректно, адже в основу розрахунку (саму формулу) покладено реальні дані продажів, а не запитів покупців. Цей аналіз також розподіляє всі товари (позиції номенклатури) за трьома групами.

Група X — товари (позиції, запаси), яким притаманна сталість продажів; відповідно, збільшується можливість прогнозування. За такими товарами можна розраховувати оптимальну партію постачання.

Група V — товари ускладненого але можливого рівня прогнозованості; позиції, що мають певні коливання у продажах, але їх можна відстежити. Як правило, це запаси (товари/сировина), що мають певну періодичність у споживанні.

Група 2 — товари, що не мають постійного попиту, відсутні тенденції їх споживання, неможливо або дуже складно прогнозувати.