Розділ 4. ЛОГІСТИКА ЗАПАСІВ

Закінченням цих аналізів має бути матриця, яка дасть змогу згрупувати товари у певні групи і, відповідно, сформувати для кожної з них власні управлінські рішення.

Поєднання АВС- і XYZ-aнaлiзy. Саме поєднання двох аналізів допомагає сформулювати управлінські рішення щодо запасів. Для цього необхідно:

Перший крок. Провести АВС-аналіз.

Другий крок. Провести ХУг-аналіз.

Третій крок. Поєднати отримані результати.

Четвертий крок. Побудувати матрицю.

В результаті такого порівняння отримано 9 груп об'єктів аналізу (табл. 4.7, рис. 4.7) за двома критеріями — ступінь впливу на кінцевий результат (АВС) і стабільність/прогнозованість цього результату (ХУZ).

Перше, на що потрібно звернути увагу, — це товари груп А і В. Вони забезпечують основний оборот компанії і важливо, щоб

Таблиця 4.7.

Рекомендації щодо результатів ABC-XYZ-аналізу

Рис. 4.7. Поєднання АВС- і ХУZ-аналізу

вони завжди були в наявності. Дуже часто менеджер, котрий відповідає за закупівлі, робить надлишковий запас групи А, справедливо вважаючи, що якщо цей товар закінчиться, то магазин втратить значну частину обороту. Використання АВС-ХУZ-аналізу дозволить оптимізувати закупівельну політику і регулювати складський запас (табл. 4.7)[8]. За допомогою нових даних можна також розподілити зусилля персоналу зі спостереження над різними групами товарів.

АХ — високий оборот і стабільність продажу. Великої складності в прогнозуванні продажів товарів цієї групи немає. Важливо мати запас на складі, але не обов'язково надмірний. Ймовірно, за товарами цієї групи потрібно мати резервного постачальника на випадок, якщо основний постачальник зірве терміни поставки. Страховий запас деяких товарів може бути невисоким, але, на думку К. Бузукової[8], до мінімального запасу можна додати 10 % на коливання попиту (у випадку, якщо мова йде про товар групи X, але коефіцієнт варіації в нього достатньо високий (7— 10 %), коливання попиту все ж є, їх потрібно передбачити). Теоретично можна користуватися системою поставок JIT. А при роботі на мінімальному страховому запасі в умовах вітчизняної економіки поставки JIT “точно в термін” — це балансування на межі.

ВХ — середній оборот і стабільність продажу. Великої складності в прогнозуванні немає. Доцільним є створення страхового запасу, до того ж пропонують збільшити його на 10—15%, оскільки для роздрібного підприємства важливо забезпечити попит покупців і виправдати їх очікування. За цією групою товарів можна використовувати систему “точно в термін”, щоб не створювати надлишкового запасу. У цьому випадку товар групи В важливий для обороту, але збій в його поставках не такий критичний, як у попередньому випадку. Правильно також мати резервного постачальника, який зможе оперативно поставити важливий товар.

AY і BY — важливі для обороту магазину, але мають середню прогнозованість попиту. Якщо не забезпечити наявності цих товарів для магазину, то втратиться значний товарообіг. За цими групами можливе збільшення складського запасу (від 10 до 25 % — відповідно до коефіцієнта варіації). Тому за ними важливо здійснювати поставки меншими, але більш частими партіями. Роботу з ними добре було б доручити окремому менеджеру, оскільки є ймовірність великої ціни помилки в постачанні за цими товарами. AZ і BZ — важливі для обороту, але погано прогнозовані. За цими товарами немає сенсу робити надлишковий запас, оскільки через високі коливання попиту доведеться тримати надто великий запас. За ними можна закріпити резервних постачальників, які зможуть у разі необхідності швидко поставляти товар. Головна вимога до таких постачальників — оперативність доставки. Важливий постійний контроль за залишками таких товарів, з цими групами повинен працювати найдосвідченіший фахівець, щоб зуміти вчасно відреагувати на попит. Товари групи BZ що мають значні коливання попиту (понад 100 %), можна перевести на роботу під замовлення. Необхідно також проаналізувати, в чому причина таких коливань: можливо, це товар з яскраво вираженою сезонністю або поставки цих товарів нерегулярні. Можливо, якщо це товар, що вимагає консультативного продажу, коливання в продажах залежать від того, який саме продавець працює у дні хороших і поганих продажів. У будь-якому випадку це товар, що вимагає особливої уваги та аналізу.

СХ — товар-баласт, який тим не менше користується стійким попитом. Ймовірно, його можна спробувати перевести в групу Б, якщо він так потрібен покупцям. Але в будь-якому випадку робити надлишкове замовлення цього товару немає необхідності, як і використовувати резервного постачальника. Достатньо буде перевести цей товар на систему поставки JIT або на систему фіксованого замовлення. Можна збільшити інтервал між поставками і знизити до допустимої межі страховий запас. Навіть якщо товар закінчиться, великої втрати обороту компанії це не нанесе.

СУ — товар умовно “малоцінний”, що має коливання в продажах. Політика щодо цього товару схожа з попередньою групою, але можна трохи збільшити суму страхового запасу, тому що тоді оборотні кошти будуть заморожені у порівняно невеликому запасі[10].

CZ — товари, на які припадає незначна частка прибутку і які мають значні коливання в продажах. Необхідно ретельно проаналізувати ці товари перед тим, як прийняти рішення про їх виведення з асортименту. Можливо, це товари-новинки, і тоді за ними потрібно постійно спостерігати. Якщо це товари, які давно перебувають в асортиментній матриці, то саме вони є першими кандидатами на виведення з асортименту. Такі товари привозяться в основному під замовлення і не повинні займати місце на складі, їх цілком можна виставляти тільки в торговельному залі.

Таблиця 4.8.

Дані за залишками запасів за 2009—2011 рр.