Розділ 4. ЛОГІСТИКА ЗАПАСІВ

Отже, план продажів на наступний рік буде коригуватися з огляду на коефіцієнти і може становити за місяцями такі дані (залежно від продажів за січень):

Липень 1250

Серпень 1000

Вересень 625

Жовтень 812,5

Листопад 1125

Грудень 1875

Цей підхід досить легкий для розуміння, завдяки чому його,

власне, й використовують здебільшого для формування планів продажів на наступний рік, але дещо недосконалий.

де Замн — новий обсяг замовлення, шт.;

Зпп — залишки на початок звітного періоду, шт.;

Постп — постачання у звітному періоді, шт.;

Зкп — залишки на кінець звітного періоду, шт.

Логіка, закладена в це правило, проста: метою будь-якого комерційного підприємства є збільшення (!) доходу, а не його сталість. Отже, підприємство постійно закладає зростання продажів, збільшуючи його наполовину від попереднього значення, одночасно коригуючи на залишок. Такий підхід дозволяє досить динамічно відстежувати продажі та коригувати залишки, що не призводить ані до накопичення (затоварювання), ані до відсутності запасу (резерву). Проілюструємо це прикладом (табл. 4.12).

Отже, перше замовлення партії товару перебувало на рівні 33 одиниці, з них 25 було продано і 8 у залишку. Наступне замовлення було зроблено в об'ємі ЗО одиниць. Уявімо ситуацію, що продажі становили 28 одиниць і в залишку, відповідно, лишилося 10 одиниць. За “Правилом 1,5”, обсяг замовлення на наступний, третій період буде становити 32 одиниці (28 * 1,5 - 10). У третьому періоді з 32 замовлених одиниць було продано 22, залишок дорівнював також 20 одиниць

Таблиця 4.12.

Приклад руху запасів при використанні Правила півтора

(10 — з попереднього періоду і ще 10 з цього). Отже, на четвертий період обсяг замовлення має становити лише 13 одиниць (22 • 1,5 - 20) і т. д. Відповідно, це не призведе до затоварювання, і товари, що лишились, будуть також реалізовані. Допоки не буде певної визначеної динаміки продажів — це доволі цікавий спосіб визначення об'ємів замовлення і контролю за залишками. Одне лише зауваження: при попередніх замовленнях 33, 30, 32 шт. може статися ситуація, коли постачальник не захоче задовольняти партію в 13 одиниць, оскільки в нього визначений так званий цільовий розмір замовлення, про що йтиметься далі.

Взагалі питанню застосування методів прогнозування запасів залежно від рівня стохастичності (міри невизначеності в його поведінці) присвячено багато науково-практичної літератури. В нашому випадку можна сказати, що жоден з методів не дасть 100 % правильних результатів, тобто не забезпечить прогнозованість на 100 %, що дасть змогу звести до нуля відхилення між прогнозованими значеннями та реальними продажами. Метод прогнозування для кожного конкретного запасу має обиратися за критерієм мінімального відхилення між прогнозом і фактом (у нашому прикладі — реальними продажами). Відповідно, щоб зупинитись на певному методі прогнозування, необхідно провести розрахунки за кількома і обрати з-поміж них один, що містить найменші погрішності. Але неодмінно робити планування, адже, як казав Дуайт Ейзенхауер, “готуючись до бою, я завжди переконувався, що плани марні, але планувати необхідно!”.

4.4. Економічний розмір замовлення та основні показники управління запасами