Розділ 4. ЛОГІСТИКА ЗАПАСІВ

Отже, для здійснення коригування на цільовий розмір замовлення необхідно усвідомлювати таку інформацію. Цільовий розмір замовлення може бути виражений: 1) загальною кількістю одиниць товару в одному постачанні; 2) кількістю одноразово вивантажувальних партій; 3) мінімальною грошовою сумою замовлення (тобто замовлення на суму, меншу, ніж встановлено, не приймається до розгляду); 4) загальною вагою (особливо важливо це для здійснення постачання в контейнерах); 5) загальним об'ємом (для здійснення постачання вантажним автомобільним транспортом).

Цільовий розмір замовлення на товарну лінію буде впливати на цикл замовлення, тобто на інтервал часу між замовленнями (Тз). Під товарною лінією розуміють усі товари (продукцію), що можуть бути замовлені однією партією при найбільш зручних (привабливих) умовах постачання. Наприклад, товарна лінія підприємства може включати морозиво трьох видів, напівфабрикати двох видів і бути виражена або загальною грошовою сумою закупівлі, або саме кількістю продукції. Такий спосіб дає змогу виробнику (постачальнику) здійснювати рівномірний збут продукції та зменшувати витрати на виконання замовлення. Для підприємств-замовників це не завжди є оптимальним, оскільки замовлення товарною лінією може містити продукцію, не цікаву для кінцевого споживача-замовника — так звані “неноменклатурні” позиції. Це може стати причиною “затарювання” складських площ.

Розрахунок циклу замовлення для товарів постійного попиту (продажу):

1. Щоб обчислити тривалість циклу замовлення для одного постачання однієї товарної лінії, необхідно визначити розміри постачань всіх товарів лінії (номенклатурні й неноменклатурні позиції) за попередні 12 місяців. Розміри постачань мають бути виражені в одиницях вимірювання цільового розміру замовлення. Наприклад, за рік було зроблено постачань товарів на суму 120 000 грн..

2. Поділити результат на встановлений постачальником розмір замовлення (наприклад, мінімальним вважаємо розмір замовлення на суму 5000 грн.). У такий спосіб дізнаємося кількість таких (цільових) замовлень на рік: 120 000 : 5 000 = 24 постачання на рік.

Щоб дізнатися тривалість циклу замовлення — інтервал між замовленнями, необхідно поділити кількість робочих днів за рік на кількість постачань за той же період: 265 : 24 = 11 днів. Отже, кожні 11 днів підприємство може розміщувати замовлення у постачальника на суму не менше 5 000 грн..

Розрахунок циклу замовлення для товарів сезонного попиту. Необхідно зазначити, що, як правило, 80 % реалізації таких товарів припадає на 3—5 місяців. Отже, розраховувати цикл замовлення за річними даними не правильно. Для таких товарів необхідно розраховувати два цикли замовлення: для високого сезону продажів і для низького.

1. Нехай сезон високого попиту на товар становить 4 місяці — з березня по червень, що дорівнює 124 робочих дні.

2. Розрахувати суму постачань номенклатурних і неноменклатурних товарів однієї товарної лінії, отриманих за аналогічний період минулого року. Наприклад, загалом за рік було отримано постачань на суму 120 000 грн., у високий сезон минулого року — 90 000 грн..

3. Поділити результат на цільовий розмір замовлення: 90 000 : 5 000 = 18 постачань на сезон.

4. Тривалість циклу замовлення у високий сезон: 124 : 18 = = 7 днів. Отже, розміщувати замовлення можна через кожні 7 днів у сезон високого попиту.

5. Для іншої частини року тривалість циклу замовлення для такого товару буде мати інше значення: ЗО 000 : 5000 = 6 постачань у сезон низького попиту.

6. Тривалість циклу замовлення при цьому: 141 : 6 = 23,5 дня.

Зауважимо, що тривалість циклу замовлення має переглядатись наприкінці кожного звітного періоду.

У такий спосіб підприємство може скоригувати визначення оптимального обсягу замовлення. Однак складність полягає також у визначенні точки рівноваги між цільовим розміром замовлення і замовленням для конкретної продукції.

де Дп — добовий попит;

Чз — час виконання замовлення на поповнення запасу, дні (у Д.Дж. Бауерсокса — середня тривалість функціонального циклу);

Зс — страховий запас.

Неузгодженість виявляється в тому, що підприємство не зможе замовляти деякі товари так часто, як того вимагатимуть їх точки замовлення, оскільки має дотримуватися встановленого розміру цільового замовлення. Відповідно, при розміщенні цільового замовлення необхідно буде вказати всі товари, відносні запаси яких можуть зменшитися нижче точки замовлення до того, як буде розміщене наступне чергове замовлення.

Як бачимо, створений достатній інструментарій для визначення рівноваги щодо питань управління запасами. Він не затеоретизований, але ґрунтується на поважних наукових розробках. І, як будь-який інструмент, має коректно застосовуватись. Не можна взяти до розрахунку одну формулу або один із методів і сказати, що вони не показують адекватних (правильних) результатів. Необхідно замислитись, наскільки правильну інформацію (вхідні дані) менеджер вкладає у формулу, модель тощо. Це можна відчути на прикладі розрахунку точки замовлення, яка, нагадаємо, складається з трьох складових: добового попиту, часу на виконання замовлення і страхового запасу. Від того, наскільки правильно буде визначена кожна складова, залежатиме розмір точки замовлення, яка, як ми мали змогу переконатись, буде впливати на роботу із запасами певної продукції й підприємства в цілому. Зупинимось на цьому детальніше.