Таблиця 4.20.
Вихідні дані для розрахунку валової (маржинальної) рентабельності
№ з/п | Найменування показника | Запас А | Запас В | Запас С | Товари X |
1 | Дохід (за ціною реалізації) | 25 500 | 51000 | 49 000 | 900 |
2 | Вартість закупівлі матеріалів / товарів | 5 500 | 17 100 | 24 500 | 800 |
3 | Матеріали на технологічні цілі | 700 | 1 550 | 250 | |
4 | Основна заробітна плата | 1 450 | 700 | 750 | |
5 | Премії | 500 | 350 | 250 | |
6 | Відрахування | 450 | 400 | 250 | |
7 | Транспортно-заготівельні витрати | 650 | 2 650 | 3 600 | |
8 | Прямі витрати загалом | 9 250 | 22 750 | 29 600 | 60 |
9 | Торговельна націнка, грн. | 50 | |||
10 | Валовий (маржинальний)прибуток | 16 250 | 28 250 | 19 400 | 90 (900 - 800) + + 50-60 |
11 | Валова (маржинальна) рентабельність, % | 176 | 124 | 66 | 10 90 : (800 + 60) |
Таблиця 4.21.
Порівняння шляхів збільшення прибутку
Показник | Було | Стало | Зміни | Додатковий прибуток |
Перший шлях збільшення прибутку — стимулювання обороту | ||||
Товарообіг | 100 000 | 120 000 | + 20 % | |
Торговельна націнка | 11 % | 11 % | ||
Собівартість товару | 90 000 | 108 000 | ||
Валовий прибуток | 10 000 | 12 000 | 2 000 | |
Другий шлях збільшення прибутку — зменшення ціни закупівлі | ||||
Проведено закупівлю товарів на суму | 50 000 | 48 000 | -4% | 2 000 |
Отже, збільшення обороту на 20 % не завжди гарантує збільшення прибутку, адже для цього необхідно буде провести кампанію зі стимулювання збуту або навіть зменшити торговельну націнку для більшої привабливості ціни. За оцінками американських спеціалістів[8], для збільшення прибутку підприємства на 100% необхідно, щоб: обсяги продажів збільшились на 100%; ціна товару збільшилась на 15 %; заробітна плата зменшилась на 25 %; накладні витрати зменшились на 33 %; витрати на закупівлю знизились на 8,5 %. Таким чином, на кожний 1 % зниження витрат на закупівлю припадає 12 % зростання прибутку. Якщо резюмувати вищенаведене, то прослідкуємо певну залежність (рис. 4.9).
Рис. 4.9. Складові впливу на індекс дохідності підприємства
Отже, здійснювати управлінський вплив для отримання певного рівня дохідності можна кількома шляхами: за рахунок оборотності, зменшення прямих витрат, збільшення торговельної націнки. Переваги й недоліки цих шляхів перелічено вище. Щодо оборотності, не можна оминути увагою декілька таких нюансів.
Значення оборотності саме по собі не є достатньо інформативним. Найкраще за все — слідкувати за динамікою. Якщо оборотність зростає або разове її значення занадто високе, це може свідчити, що запас на зберіганні сильно зменшується: можливо, це дійсно значна (швидка) реалізація, а можливо — ні. Збільшувати оборотність можна не лише збільшуючи швидкість реалізації, але й за рахунок скорочення складських запасів! Якщо оборотність зменшується, це може свідчити про “затоварювання” складу, тобто значне збільшення продукції на зберіганні. У такому випадку необхідно перевірити, продукція дійсно не може бути реалізована чи мають місце створені занадто великі складські запаси. Для цього використовують показник, який у бізнесовому осередку має назву “плинність” (рос. “уходимость”). Сутність його полягає в розрахунку обсягу продажів з одного квадратного метра вантажної площі, зайнятої під зберігання продукції.
де ¥с — питомий вантажообіг складу, т/м2;
— кількість вантажу за період часу, т;
5вант — вантажна площа складу, м2.
Фактично це та сама “плинність”, лише виражена не у вагових одиницях (тоннах), а у грошових одиницях (гривнях). До речі, “плинність” розраховують також у кількості товару, яка може бути реалізована за робочий день з урахуванням того, що товар дійсно є на складі. Тому такий показник можна назвати питомим вантажообігом, або питомим товарообігом. Тим більше, що під товарообігом розуміють обсяги продажів товарів у грошовому вираженні за певний період часу (розраховують у закупівельних цінах або цінах собівартості). У табл. 4.22 наведено приклад розрахунку оборотності й питомого товарообігу[10]
Таблиця 4.22.
Аналіз питомого товарообігу
Товар | Середній залишок запасу, грн. | Обсяг продажу, грн. | Оборотність (місяць) | Вантажна площа, м2 | Питомий товаро обіг, грн./м2 |
Запасні частини | 19 190 | ЗО 300 | 0,6 | 1,5 | 20 200 |
Двигуни | 18 663 | 5 250 | 3,6 | 0,8 | 6 563 |
Шини | 63 581 | 21 950 | 2,9 | 2,5 | 8 780 |
Автомобільні масла | 10 920 | 2 400 | 4,6 | 0,7 | 3 429 |
Аксесуари для авто | 182 008 | 111490 | 0,6 | 12,5 | 8 919 |
Загалом | 294 362 | 171 390 | 1,7 | 18 | 9 522 |
Аналіз свідчить, що шини хоч і мають погані показники оборотності (2,9), проте питомий товарообіг (8780) за ними буде близький до загального значення питомого товарообігу (9522). Двигуни та автомобільні масла мають погані показники як оборотності, так і питомого товарообігу. Аксесуари для авто та запасні частини мають високі значення оборотності й питомого товарообігу.
І наостанок: немає чіткого нормативу, яке значення питомого товарообігу буде найкращим. Є деякі узагальнення: наприклад, що для торговельних підприємств нормальним значенням питомого товарообігу вважають 1500—3000 грн. на місяць з 1 м2 торговельної площі. Проте це занадто загальне значення. Не варто намагатися стандартизувати діяльність, необхідно побачити її в різних площинах, співвідношеннях, динаміці власного бізнесу.
Оборотність, індекс дохідності й питомий товарообіг є вагомими інформативними показниками. Втім необхідно також усвідомлювати, що продукція, яка має навіть найкращі показники валової рентабельності, може не мати таких самих високих значень при розрахунку скоригованої рентабельності. Остання, у свою чергу, залежить від величини витрат на зберігання продукції на складі[11]. Тому визначення точки оптимуму в об'ємно- вартісних одиницях і є управлінням запасами на підприємстві.
Розділ 5. СКЛАДСЬКА ЛОГІСТИКА
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора О.В.Горбенко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. ЛОГІСТИКА ЗАПАСІВ“ на сторінці 19. Приємного читання.