Розділ 4. ЛОГІСТИКА ЗАПАСІВ

За товарами з цієї групи потрібно ретельно стежити і швидко приймати рішення, інакше через відсутність контролю утворюються неліквіди й надлишки товару. Такі товари підлягають насамперед розпродажу, зниженню цін, йдуть як подарунки або призи покупцям.

Можливо також поєднувати і АВС-аналіз, проводячи за двома параметрами (прибутку й обороту). У такому випадку з'явиться ще більше даних для прийняття рішень.

Цілком достатньо проводити такий аналіз раз у квартал. Стабільні підприємства, зі стійким асортиментом можуть проводити його раз на півроку. Проте є обмеження. Перш ніж виключити запас (товар із точки збуту або комплектуючі з виробництва), необхідно переконатися, що інформація за ним отримана в повному обсязі. Інакше можна позбавитись товару-новинки, рідкісних запчастин тощо.

Водночас АВС- і ХУ2-аналіз застосовують не лише для управління асортиментним рядом, а також задля зменшення витрат на утримання запасів. Припустимо, що керівництво підприємства приймає рішення розширити асортимент. Вільних грошових коштів, як і вільних складських приміщень, для цього немає. Отже, необхідно скоротити обсяг товарних запасів, що дасть можливість не зберігати всі товари ЗО днів. Наприклад, для товарів різних груп варто застосувати диференційні нормативи зберігання: для А — 10 днів, В — 20, С — ЗО. Для цього провадять АВС-аналіз, щоб виокремити в асортиментному ряді відповідні групи і на підставі даних розрахувати вартість утримання кожної групи й загальну. Такий крок дозволить скоротити витрати на утримання запасів. Для цього необхідно скористатися формулою розрахунку витрат на утримання запасів:

де Зсер — значення нормативу зберігання запасів, встановлене на підприємстві для товарів конкретних груп, днів;

Рдоб — середньодобова реалізація, яку визначають шляхом ділення річної реалізації на кількість робочих днів на рік;

М — видатки зберігання, тобто частка річних витрат на зберігання у вартості середнього запасу.

Якщо узагальнити вищенаведене, отримаємо: нехай є 10 товарів, норма запасу яких — ЗО днів. Річна реалізація їх становить 100 000 грн.. Отже, добова реалізація буде дорівнювати

100 000 грн. : 250 робочих днів = 400 грн..

Видатки зберігання становлять 16 %. Тоді Сзбер = 30 • 400 х 0,16 = 1920 грн. за рік.

До речі, видатки зберігання (М) оцінити зі 100-відсотковою точністю майже неможливо, оскільки необхідно врахувати багато нюансів (у книзі В.В. Волгіна “Логистика хранения товаров” наведено детальний приклад для ознайомлення). Наприклад, маємо дані за три роки за залишками запасів (табл. 4.8).

Припускаємо, що вартість втрачених можливостей становить 10 % (це, власне, і є той залишок, який не було реалізовано за відведений йому термін). Видатки зберігання будуть дорівнювати: М = (21 600 : 335 000) + 0,1 = 0,16. Отже, видатки зберігання становлять 16 грн. за рік на кожну сотню грн. запасів (або просто 16%).

Тепер припустимо, що товари розділені за групами, при цьому Зсе буде становити: А — 2 товари — 10 днів — 50 000 грн. (200 за добу), В — 3 товари — 20 днів — 30 000 грн. (120 за добу), С — 5 товарів — 30 днів — 20 000 грн. (80 за добу).

Тоді Сзбер = (10 • 200 • 0,16) + (20 • 120 • 0,16) + (30 • 80 • 0,16) = = 1088 грн. за рік.

Як бачимо, спостерігається економія грошових коштів у 832 грн. за рік.

Отже, АВС-аналіз можна використовувати не лише для управління асортиментом (щоб знати, що виключити з нього), а й для скорочення витрат на утримання запасів.

4.3. Методи прогнозування продажів товарів

Прогнозування — важлива частина процесу управління. Без нього неможливо розробляти ані тактичні, ані стратегічні плани розвитку підприємства. Як для торговельного, так і для виробничого підприємства важливим є передбачення продажів товарів на наступний період. Від цього буде залежати обсяг і створюваних запасів, і акумульованих для цього грошових коштів.

Темі прогнозування приділяють увагу багато науковців та практиків. Необхідно відмітити серед них Ю.І. Рижикова[1], який, власне, створював на той час ще радянську школу теорії запасів. Вченому вдалося системно й послідовно викласти базові теоретичні положення теорії черг, дати практичні рекомендації щодо оптимізації складних систем збуту, зменшення часу обслуговування, ліквідації надлишкових запасів. Це дуже потужне наукове дослідження. Втім для ознайомлення з методами прогнозування на рівні первинного уявлення доцільно буде скористатися базовими положеннями (методологією прогнозування) та деякою літературою з цього питання[2].

Під методологією прогнозування розуміють галузь знань про методи, способи й системи прогнозування, а саме: