Розділ 4. ЛОГІСТИКА ЗАПАСІВ

Є ще один — аналітичний підхід, який, до речі, суміщають на практиці з емпіричним саме для уточнення меж ділення груп. Він полягає у побудуванні кривої АВС-аналізу (рис. 4.4): на осі X — розміщено позиції асортименту (запаси), розташовані в порядку зменшення частки в загальній реалізації (у % до загальної кількості позицій асортименту)

Таблиця 4.4.

Відсоткові співвідношення груп А, В і С

Рис. 4.4. Побудова кривої АВС-аналізу

— дані стовпчика 6 табл. 4.3; на осі У — частка запасу (продукції) в загальній реалізації накопичувальним підсумком, % — дані стовпчика 7 табл. 4.3.

Після цього необхідно провести пряму з початку осі координат до кінця кривої АВС. Паралельно до неї відкласти пряму, дотичну до кривої — точка дотику буде межею першої А-групи. Аналогічним чином відкласти наступну дотичну і виокремити групу В та С. У такий спосіб аналітичний підхід уточнює отримані емпіричним підходом дані й коригує межі груп, які можуть бути як розширені, так і звужені.

Загалом є три підходи до виокремлення груп: А, В і С: емпіричний, аналітичний і диференціальний. Останній пов'язаний із застосуванням коефіцієнтів, значення яких обирають експертним шляхом. Цей підхід викладено і ґрунтовно описано В.С. Лукінським[5], який наводить також важливу інформацію щодо розбіжностей, що виникають внаслідок застосування якогось із підходів до визначення меж груп (табл. 4.5).

Втім, незважаючи на деякі складнощі у визначенні меж груп, АВС є практичним аналізом для управління багатономенклатурними позиціями. Необхідно зазначити, що зараз усе частіше пропонують проводити аналіз за двома параметрами: за собівартістю, або вартістю придбання (у фаховій літературі — товарообіг), і за ціною реалізації разом з торговельною націнкою (за прибутковістю)[6].

Водночас аналіз за двома параметрами дозволяє більш детально класифікувати асортимент і дає додаткову інформацію для прийняття рішень. Можна виділити 9 груп (або більше, якщо в асортименті є товари групи С), виходячи з різних поєднань АВС- параметрів. Такий аналіз можна проводити на різних рівнях: за групами товарів, за категоріями в асортименті, за брендами, за постачальниками, за товарними позиціями всередині кожної категорії. Але головне: порівнювати порівнюване — групи з групами, позиції з позиціями і т. д. Аналіз усіх товарів необхідно почати з аутсайдерів, оскільки саме вони служать сигналом незбалансованого асортименту (рис. 4.5):

• С1С1 — цієї групи може й не бути. Це товари, що приносять менше 1 % в обороті й прибутку. Це той самий баласт, що підлягає ретельному аналізу перш ніж буде прийнято рішення про його ліквідацію.

Таблиця 4.5.

Порівняння результатів вибору номенклатурних груп

Примітка. *1 — емпіричний; 2 — диференціальний; 3 — аналітичний.

Рис. 4.5. Поєднання параметрів АВС-аналізу за товарообігом і прибутком

Якщо такий товар є в асортименті і частка його за кількістю найменувань в асортименті перевищує 5 %, то варто детально зайнятися “розчищенням” асортименту;

• СС — всі позиції, які не роблять істотного внеску в результати роботи підприємства. Вони є аутсайдерами і в прибутку, і за оборотом. Перш ніж ці товари будуть вилучені з асортименту, необхідно ретельно проаналізувати, яку роль вони відіграють у загальному асортименті і чому вони показують такі результати. Можливо, справа в поганій викладці або неправильній ціні. Можливо, ці товари служать для залучення клієнтів або є частиною колекції, наприклад одягу, запасних частин. Так чи інакше, їх бездумне вилучення може призвести до загального зниження результатів, тому що загальна маса товарів одразу ж розподілиться за тією ж пропорцією: 50—30—20 %;

• ВС — малоприбуткові товари, які, однак, мають середній рівень оборотності. Щоб не допустити потрапляння цих товарів у групу СС, необхідно збільшувати прибутковість за ними, можливо, надавши цим товарам вищий статус в очах споживача або зобов'язавши продавців детально роз'яснювати переваги товару. Просте підвищення ціни без додаткових заходів щодо просування призведе тільки до втрати обороту;

• СВ — товари з невисоким оборотом, але з середньою прибутковістю. Для них можна передбачити акції зі збільшення обсягу продажу за рахунок надання товару нових, привабливих властивостей в очах споживача, додаткової викладки в зонах основного купівельного потоку, кращого місця на полиці;

• ВВ — товари “стійкі середняки”. їх можна залишити так, як вони є, або зайнятися ними в останню чергу;

• СА — товари з низьким оборотом, але високою прибутковістю. Можливо, це унікальні або рідкісні товари, ексклюзивні або колекційні предмети, або новий товар, що надійшов у продаж зі стратегією ціни “зняття вершків”. До такого товару потрібно прикласти зусилля з метою збільшення обсягу продажів — за допомогою спеціальних консультацій продавців або рекламних кампаній;