Є ще один — аналітичний підхід, який, до речі, суміщають на практиці з емпіричним саме для уточнення меж ділення груп. Він полягає у побудуванні кривої АВС-аналізу (рис. 4.4): на осі X — розміщено позиції асортименту (запаси), розташовані в порядку зменшення частки в загальній реалізації (у % до загальної кількості позицій асортименту)
Таблиця 4.4.
Відсоткові співвідношення груп А, В і С
Джерело | Група А | Група В | Група С | |||
YA | XA | YB | XB | YC | XC | |
Д.Дж. Бауерсокс, Д .Дж. Клосс | 80 | 20 | 15 | 30 | 5 | 50 |
Р. Ліндерс, Н. Харольд: • запаси • закупівлі • приклад | 75 70—80 71,1 | 20 10 10 | 15 10—15 19,4 | 30 10—20 19,5 | 10—20 9,5 | 70—80 71,1 |
Дж. Шапіро | 60 | 20 | 20 | 20 | 20 | 60 |
В.І. Сергеев | 75—80 | 10—15 | 15—20 | 20—25 | 5—10 | 60—70 |
Б.А. Анікін та ін. | 80 | 15—20 | 10—15 | 30 | 5—10 | >50 |
А.М. Гаджинський | 75 | 10 | 20 | 20 | 25 | — |
Рис. 4.4. Побудова кривої АВС-аналізу
— дані стовпчика 6 табл. 4.3; на осі У — частка запасу (продукції) в загальній реалізації накопичувальним підсумком, % — дані стовпчика 7 табл. 4.3.
Після цього необхідно провести пряму з початку осі координат до кінця кривої АВС. Паралельно до неї відкласти пряму, дотичну до кривої — точка дотику буде межею першої А-групи. Аналогічним чином відкласти наступну дотичну і виокремити групу В та С. У такий спосіб аналітичний підхід уточнює отримані емпіричним підходом дані й коригує межі груп, які можуть бути як розширені, так і звужені.
Загалом є три підходи до виокремлення груп: А, В і С: емпіричний, аналітичний і диференціальний. Останній пов'язаний із застосуванням коефіцієнтів, значення яких обирають експертним шляхом. Цей підхід викладено і ґрунтовно описано В.С. Лукінським[5], який наводить також важливу інформацію щодо розбіжностей, що виникають внаслідок застосування якогось із підходів до визначення меж груп (табл. 4.5).
Втім, незважаючи на деякі складнощі у визначенні меж груп, АВС є практичним аналізом для управління багатономенклатурними позиціями. Необхідно зазначити, що зараз усе частіше пропонують проводити аналіз за двома параметрами: за собівартістю, або вартістю придбання (у фаховій літературі — товарообіг), і за ціною реалізації разом з торговельною націнкою (за прибутковістю)[6].
Водночас аналіз за двома параметрами дозволяє більш детально класифікувати асортимент і дає додаткову інформацію для прийняття рішень. Можна виділити 9 груп (або більше, якщо в асортименті є товари групи С), виходячи з різних поєднань АВС- параметрів. Такий аналіз можна проводити на різних рівнях: за групами товарів, за категоріями в асортименті, за брендами, за постачальниками, за товарними позиціями всередині кожної категорії. Але головне: порівнювати порівнюване — групи з групами, позиції з позиціями і т. д. Аналіз усіх товарів необхідно почати з аутсайдерів, оскільки саме вони служать сигналом незбалансованого асортименту (рис. 4.5):
• С1С1 — цієї групи може й не бути. Це товари, що приносять менше 1 % в обороті й прибутку. Це той самий баласт, що підлягає ретельному аналізу перш ніж буде прийнято рішення про його ліквідацію.
Таблиця 4.5.
Порівняння результатів вибору номенклатурних груп
№ з/п | Джерело | Кількість позицій номенклатури N | Метод визна чення* | Група А | Групи А + В | Група С |
1 | Д.Дж. Бауер- сокс, Д.Дж. Клосс | 1 | 80/20 | 95/50 | 5/50 | |
2 | 30/5 | 93/60 | 7/40 | |||
3 | 84/24 | 95/54 | 5/46 | |||
2 | А.М. Гаджин- ський | 20 | 1 | 75/10 | 95/35 | 5/65 |
2 | 52/5 | 93/30 | 7/70 | |||
3 | 83/15 | 96/40 | 4/60 | |||
3 | В.І. Сергеев | 60 | 1 | 71,5/10 | 97,5/23 | 2,5/77 |
2 | 49/5 | 99/80 | 1/20 | |||
3 | 98/23 | 2/77 | ||||
4 | А.М. Гаджин- ський (практикум) | 50 | 1 | 80/20 | 95/60 | 4/50 |
2 | 45/6 | 91/34 | 9/66 | |||
3 | 85/25 | 96/75 | 4/25 | |||
5 | В.І. Бережний та ін. | 58 | 1 | 81/16 | 95/55 | 5/45 |
2 | 56,5/1,7 | 84,6/24 | 15,4/76 | |||
3 | 78/14 | 93/46 | 7/54 |
Примітка. *1 — емпіричний; 2 — диференціальний; 3 — аналітичний.
Рис. 4.5. Поєднання параметрів АВС-аналізу за товарообігом і прибутком
Якщо такий товар є в асортименті і частка його за кількістю найменувань в асортименті перевищує 5 %, то варто детально зайнятися “розчищенням” асортименту;
• СС — всі позиції, які не роблять істотного внеску в результати роботи підприємства. Вони є аутсайдерами і в прибутку, і за оборотом. Перш ніж ці товари будуть вилучені з асортименту, необхідно ретельно проаналізувати, яку роль вони відіграють у загальному асортименті і чому вони показують такі результати. Можливо, справа в поганій викладці або неправильній ціні. Можливо, ці товари служать для залучення клієнтів або є частиною колекції, наприклад одягу, запасних частин. Так чи інакше, їх бездумне вилучення може призвести до загального зниження результатів, тому що загальна маса товарів одразу ж розподілиться за тією ж пропорцією: 50—30—20 %;
• ВС — малоприбуткові товари, які, однак, мають середній рівень оборотності. Щоб не допустити потрапляння цих товарів у групу СС, необхідно збільшувати прибутковість за ними, можливо, надавши цим товарам вищий статус в очах споживача або зобов'язавши продавців детально роз'яснювати переваги товару. Просте підвищення ціни без додаткових заходів щодо просування призведе тільки до втрати обороту;
• СВ — товари з невисоким оборотом, але з середньою прибутковістю. Для них можна передбачити акції зі збільшення обсягу продажу за рахунок надання товару нових, привабливих властивостей в очах споживача, додаткової викладки в зонах основного купівельного потоку, кращого місця на полиці;
• ВВ — товари “стійкі середняки”. їх можна залишити так, як вони є, або зайнятися ними в останню чергу;
• СА — товари з низьким оборотом, але високою прибутковістю. Можливо, це унікальні або рідкісні товари, ексклюзивні або колекційні предмети, або новий товар, що надійшов у продаж зі стратегією ціни “зняття вершків”. До такого товару потрібно прикласти зусилля з метою збільшення обсягу продажів — за допомогою спеціальних консультацій продавців або рекламних кампаній;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора О.В.Горбенко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. ЛОГІСТИКА ЗАПАСІВ“ на сторінці 5. Приємного читання.