Розділ 4. ЛОГІСТИКА ЗАПАСІВ

Різниця лише 3,5 %, а об'єм страхового запасу збільшився вдвічі. Використання великого коефіцієнта відхилення призводить до появи значного необоротного запасу, тому необхідно постійно переглядати статистику задоволення запитів споживачів з метою коригування коефіцієнтів відхилення.

Це чотири поширених підходи до визначення об'єму страхового запасу. Втім, як зазначалося вище, складність в їхньому застосуванні може виникати внаслідок нерегулярного попиту і значних коливань у часі виконання замовлення. Особливо це стосується продукції (товарів, сировини), яка перетинає кордон і може бути затримана на невизначений час.

Для подібної продукції є також певні підходи. Так, для товарів нерегулярного споживання застосовують метод середнього відхилення. Він дає змогу врахувати непостійний характер обсягів споживання (приклад наведено в табл. 4.17).

Цей підхід дозволяє дізнатися, наскільки правильні прогнозні значення, які розраховує менеджер. Без постійного коригування на фактичне споживання можна отримати занадто великі відхилення. Тому для товарів, споживання яких відчутно змінюється з місяця в місяць, застосовують метод середнього відхилення. При його застосуванні визначення об'єму страхового запасу буде ґрунтуватись на показниках, найближчих до звітного періоду минулих місяців, коли фактичне споживання перевищувало прогнозне. Це допоможе підтримувати високий рівень страхових запасів.

Отже, середнє відхилення становить: (70 +30): 2 = 50 одиниць на місяць.

Використавши відомі коефіцієнти відхилення (табл. 4.16), отримаємо об'єм страхового запасу, що відповідатиме нашим уявленням про рівень обслуговування запитів споживачів. Таким чином, якщо ми прагнемо на 95 % забезпечити запити, то об'єм страхового запасу необхідно підтримувати на рівні: 50 • 2 = = 100 одиниць. Якщо ми прагнемо задовольнити 98,5 % запитів, то об'єм страхового запасу значно зросте і становитиме: 50 • 4 = = 200 одиниць.

Щодо товарів із непостійним часом виконання замовлення, то вище зазначалося: якщо розраховувати страховий запас за найбільшим терміном очікування, це призведе до накопичення надлишкових запасів. Отже, необхідно знайти рівновагу між об'ємом страхового запасу, що перебуватиме на зберіганні, і витратами, які з цим пов'язані (оренда та інші видатки). Маємо на увазі таке: страховий запас створено на суму 7500 грн., що відповідає 6-тижневому попиту; вартість зберігання становить 27 %. Таким чином, витрати на утримання страхових запасів на період дорівнюватимуть: 7500 • 27 % = 2025 грн.. Це витрати, які понесе підприємство додатково до вкладених 7500 грошових коштів у придбання об'єму страхового запасу.

Вирішенням такого проблемного питання можуть бути зустрічі з постачальником, аналіз планів відпуску продукції або розподіл ризиків і фінансових зобов'язань. У будь-якому разі видатки на утримання запасів, особливо страхових об'ємів, дуже вагомі в частці оборотних активів. Нагадаємо, що страховий запас не забезпечує рентабельності вкладених у нього грошових коштів. Інакше, якщо ці товари, скажімо, мають високу рентабельність продажів, подібне їх резервування може принести певний зиск підприємству.

Отже, управління запасами потребує визначення не лише управлінських показників (об'єм страхового запасу, час виконання замовлення, точка замовлення тощо), але й більшою мірою вартісних, до яких відносять: оборотність, індекс дохідності, рентабельність вкладень у запаси та рентабельність продажів. Це дасть змогу отримати відкоригований рівень прибутку за продукцією і дати повне уявлення щодо прийняття усвідомленого рішення з управління запасами.

Оборотність показує кількість разів реалізації товару (надходження сировини у виробництво) впродовж певного періоду. Тобто кожного разу, коли ми реалізуємо товари на суму, яка дорівнює вартості вкладень у них, ми говоримо про оборотність. Простіше за все пояснити це на прикладі, наведеному в табл. 4.18.

Таблиця 4.18.

Приклад розрахунку оборотності в кількості разів за період

Джерело: Шрайбфедер Дж. Эффективное управление запасами : пер. с англ. / Дж. Шрайбфедер. — 2-е изд. — М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. — 304 с.

Це дуже прості інформативні дані для уявлення про активність товару. Можна акумулювати суму коштів для придбання запасів (товарів) на суму 10 000 грн., проте чи варто вкладати таку суму одразу? Найкраще вкласти частину коштів, а чергове замовлення товарів здійснювати, коли їх запас буде наближатись до точки замовлення. Це дасть можливість вивільнити грошові кошти і спрямувати їх на інші потреби підприємства. Таким чином, за один і той самий період ми отримаємо реалізованих товарів на суму 10 000 грн., але зробивши це за кілька разів.

де Ос — оборотність сировини, місяців на один оберт;

Зсер с — середній залишок сировини за місяць;

Нс — надходження сировини у виробництво;

От — оборотність товарів, місяців на один оберт;

Зсер т — середній залишок товарів за місяць;

де 0Тм — оборотність товару, місяців;