TextBook Зауважимо, що перелічені кроки, які входять до компетенції менеджера із закупівлі, відображені в його посадовій інструкції і можуть дещо відрізнятися залежно від сфери бізнесу та інших факторів.
3.2. Сутність збутової політики підприємства
Сутність збутової політики полягає у просуванні товару до споживача з найменшими витратами ресурсів (грошей, часу, людей). Як було зазначено у розд. 2, саме це призводить до утворення ланцюгів постачань товару із безліччю різноманітних посередників: перевізників, дистриб'юторів, дилерів тощо.
У такий спосіб формується кінцева вартість товару — винагорода кожного з посередників при роботі з товаром супроводжується збільшенням кінцевої вартості товару для споживача (рис. 3.4).
Це, власне, є наріжним каменем збутової політики підприємства — доставка товару споживачеві за найменших посередницьких витрат. Утримання у штаті підприємства відділу збуту
Рис. 3.4. Вплив посередників у ланцюгу постачань на кінцеву вартість товару
Джерело: Бузукова ЕЛ. Закупки и поставщики. Курс управления ассортиментом в рознице / Е.А. Бузукова ; под ред. С. Сысоевой. — СПб. : Питер, 2009. — 432 с. : ил. — (Розничная торговля).
та/або логістики та ще й власного парку транспортних засобів має ряд як недоліків, так і переваг. І не можна безапеляційно стверджувати, чи це є абсолютно вигідним, чи ж навпаки, — безглуздим кроком. Таке намагання звести певні управлінські рішення у бізнесовій діяльності до “добре” або “погано” має корені у радянській плановій економіці.
Тоді дійсно переважна кількість підприємств-виробників мала у власності парк транспортних засобів і складські приміщення. Але це стосувалося великих підприємств, яких налічувалася переважна більшість у наддержаві. Про комерціалізацію приватних господарств мова не йшла. А тому підприємству зі значними виробничими оборотами і плановими замовленнями на товар цілком ефективним було утримувати на балансі цілий комплекс супутніх до процесу виробництва основних фондів.
Власне, те саме спостерігаємо й нині — потужні вітчизняні підприємства-виробники створюють власні розподільчі комплекси та/або транспортні підприємства для обслуговування матеріального потоку, а також диверсифікації — надання послуг стороннім підприємствам.
Втім значна кількість малих і середніх підприємств (за оборотом) не має власного парку транспортних засобів і, відповідно, відділ логістики як такий відсутній, а функції з розподілу (постачання) товару споживачеві беруть на себе менеджери зі збуту або навіть власники — засновники бізнесу.
Функціональні галузі логістики торгової компанії подано у табл. 3.6.
Таблиця 3.6.
Функціональні галузі логістики торгової компанії
| Функції | Відділ або підрозділ компанії, що здійснює ці функції | |
| Закупівельна політика (дії з відвантаження, транспортування, приймання товару, пов'язані з доставкою товару від постачальника до складів компанії) | Відділ закупівель або категорійні менеджери | |
| Транспортна політика (вибір способів перевезення і митного очищення товару) | Відділ логістики (конкретно — транспортний відділ) | |
| Логістика запасів (переміщення і розподіл товарів усередині компанії — від складів до покупця) | Магазини та філії компанії | |
| Інформаційна (робота з товаром в інформаційній системі — оприбуткування, списання, оформлення накладних і т. ін.) | Відділ оперативного обліку (або відділ управління рухом товару) | |
| Складування і вантажопереробка (зберігання, пакування, переміщення всередині складу, відбракування, інвентаризація) | Склади компанії та розподільчі центри | |
| Збутова (розподільча) політика (розподіл товарів по складах магазинів, розподільчих центрів, відвантаження покупцям) | Транспортний відділ, магазини і філії компанії | |
| Логістика фінансів (рух грошових потоків, пов'язаних з логістикою матеріальних потоків — оплата поставок, ресурси для транспортування та зберігання товарів, кредитні потоки, оплата товару покупцями і т. ін.) | Контрольно-ревізійний відділ (або відділ фінансового обліку, або, рідше, бухгалтерія) | |
| Виробничі процеси (наприклад, якщо в компанії є власне виробництво — кулінарний цех або є процес перепакування чи докомплектації товару, в ході якого змінюються його характеристики) | (adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({}); Спеціальний відділ (виробничий цех) або склад | |
| Логістика сервісного обслуговування (доставка товару покупцям) | Транспортний відділ (відділ доставки) | | |
Джерело: Бузукова ЕЛ. Закупки и поставщики. Курс управления ассортиментом в рознице / Е.А. Бузукова ; под ред. С. Сысоевой. — СПб. : Питер, 2009. — 432 с. : ил. — (Розничная торговля).
Є різні логістичні функції, які можуть бути передані різним відділам. На наведеній схемі відображено один із варіантів структури (рис. 3.5).
Зауважимо, що до цього часу йшлося про логістику на В2С ринку, яка сутнісно відмінна від логістики на В2В, наприклад ланцюги постачання зерна, руди, матеріалів важкої промисловості. У цьому розділі йдеться про проходження товару ланцюгом постачань до кінцевого споживача (В2С).
Виокремлюють три основні ланцюги постачань, які мають місце на В2С ринках:
1) поставка безпосередньо від постачальників до магазинів;
2) поставка товарів на склад дистриб'ютора і звідти поставка в магазини;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора О.В.Горбенко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ФУНКЦІЙ ЗАКУПІВЛІ ТА ЗБУТУ“ на сторінці 7. Приємного читання.