Розділ 5. ЛОГІСТИКА ПОСТАЧАННЯ

С – розмір потреб нетто;

X – диспетчерські запаси (для використання у майбутньому). Використання системи MRP потребує:

• чітко визначеної ідентифікації всіх позицій запасів;

• доступу до даних про стан і рівень кожної позиції запасів;

• старанно обробленої інформації про складові виробів;

• знання циклів усіх позицій запасів;

• прийняття і видавання кожної позиції через складське господарство;

• незалежності процесів виробництва елементів, вироблених на підприємстві.

Основою для функціонування системи MRP є план виробництва кінцевих виробів і їхнього конструкційного упорядкування в окремі модулі, підмодулі, їхні елементарні частини. Головний план виробництва складається на основі переданих клієнтами замовлень і визначених ними термінів постачання, а також доступних прогнозів продажів. Матеріальне конструкційне упорядкування виробу – це поділ кінцевого виробу на окремі його складові, деталі. їх знову розділяють на складові частини, необхідні для їхнього виготовлення. У такий спосіб виникає багаторівнева картина структури виробу. Прикладом такої структури може бути звичайний стіл, що виробляє фабрика (рис. 5.4, а).

Система MRP потребує поділу часу на короткі (звичайно – на тиждень) відрізки і ясного визначення матеріальних потреб за окремими етапами виробництва (на окремих рівнях деталізації виробу), що полягає в постійному зіставленні (у рамках встановлених часових меж і на окремих рівнях деталізації виробу) потреб на цю складову частину (сировину) із планом виробництва, а також з актуальними запасами і постачанням “в дорозі”. На цій основі можна точно визначити, коли надійде замовлення на певну сировину і складові частини для виробництва. Крім того, знаючи час реалізації, можна визначити час замовлення цих матеріалів. Узагальнену процедуру планування матеріальних потреб можна подати у такій послідовності:

1. На основі плану виробництва визначити потреби брутто на кінцевий виріб (рівень 0).

2. Щоб одержати потреби нетто на кінцевий виріб, треба відняти від потреби брутто кількість кінцевих виробів, що є в запасі. Встановити термін початку процесу виробництва так, щоб вчасно забезпечити клієнту потребу нетто.

3. Якщо існують рівні розгортки виробу, то скористаємося схемою розгортки виробу за матеріалами, з яких він складається. На підставі потреби нетто, що була на першому рівні, розраховують потребу брутто на елементи, необхідні на цьому рівні.

Якщо немає наступних рівнів, перейти до пункту 5.

4. Для кожного зі складових елементів по черзі:

а) полічити кількість одиниць матеріалу, складових тощо, що замовляються, віднімаючи від потреби брутто розмір запасу і, крім того, замовлення, що перебувають у фазі реалізації;

б) визначити момент передання замовлення на підставі часу реалізації постачання цього елемента, а також інших істотних передумов. Повернутися до пункту 3.

5. Якщо вже немає наступних рівнів розгортки виробу, завершити створення плану матеріальних потреб.

MRP дає змогу значно обмежити запаси. Цей метод потребує використання розвинутого і потужного комп'ютерного і програмного забезпечення.

Різновидом системи MRP вищого ступеня технологічного розвитку вважають систему планування виробничих ресурсів, яка визначається як MRP II (англ. Manufacturing Resources Planning), що використовує ті ж операційні правила, однак охоплює ширший спектр вирішуваних питань. Вона враховує використання виробничих потужностей і технічного оснащення виробництва за одночасного інтегрування всіх операцій із фінансовим плануванням. Це дуже складна система, що потребує для своєї ефективної дії великої інформаційної основи у вигляді добре організованих і старанно заповнених баз даних.