Розділ 5. ЛОГІСТИКА ПОСТАЧАННЯ

5.1. Об'єкти логістичного управління у постачанні

Логістичні процеси ресурсного забезпечення діяльності підприємства мають істотний вплив на його економіку, зважаючи на технологію виконання замовлення та формування величини витрат. При цьому у сфері забезпечення виникають типові проблеми, розв'язати які потрібно у будь-якому виробництві, а саме:

• зробити чи купити? – встановити, які компоненти (складові частини) кінцевого виробу виготовлятимуться на власних потужностях, а які стануть предметом закупівлі;

• скільки купити та скільки зробити? – формування відповіді на це запитання вимагає організації процедур прогнозування потреб ринку, планування потреб матеріалів, становлення можливостей виготовлення власними потужностями та величини впливу внутрішніх і зовнішніх чинників;

• де купити? – відповідь на це запитання вимагає встановлення джерел закупівлі та відповідних постачальників;

• коли купити? – відповідь на це запитання може бути результатом здійснення відповідної політики закупівлі, сформованої за умов реалізації оптимальної для чинних умов системи управління запасами.

Інформаційною базою успішного вирішення названих проблем є інтеграція таких даних:

• параметрів стратегічного розвитку підприємства;

• ринкових прогнозів, виробничої програми та плану реалізації виробів та їх складових частин;

• техніко-технологічної документації, норм витрат матеріалів, сировини, складових частин виробу, переліку типових і спеціальних частин виробу тощо;

• каталогів матеріалів, наявних на ринку, цінників (прайс-листів) на них, інформаційних довідників, рекламних проспектів, інформації із виставок, ярмарок тощо;

• переліку постачальників (назва, адреса, контактні телефони) з інформацією про них щодо цін, умов виконання замовлення, якості виробів тощо;

• доступних транспортно-складських технологій постачання: вартісної, часової інформації, потенціалу тощо.

Беручи до уваги обґрунтовану дефініцію логістики постачання як діяльність щодо управління і фізичного забезпечення необхідними матеріалами фази виробництва включно до першого робочого місця відповідно до прийнятої логістичною концепцією та цілями логістики, мусимо визнати, що на ефективність логістичних рішень у сфері постачання істотно впливають “позафазові” чинники. Доказом цьому є набутий досвід стратегічного управління. Принаймні можна виокремити дві стратегічно важливі проблеми, які неможливо прорангувати, оскільки вони пов'язані на одному рівні, а саме:

• стратегія щодо рівня спеціалізації виробництва;

• стратегія щодо стосунків із постачальниками.

Отже, логістичні рішення, які стосуються вибору оптимального рівня спеціалізації та оптимальних зв'язків із постачальником, належать до стратегічних рішень. До стратегічних рішень у логістиці постачання слід також віднести вибір кількості та ієрархію джерел постачання та певною мірою зміст транспортно-складських технологій щодо вибору видів транспорту та місць проміжного і кінцевого складування постачальницьких матеріалів і частин, зміст моделей управління запасами у постачанні тощо.

Прийняття стратегічного логістичного рішення щодо оптимального рівня спеціалізації виробництва (глибини виготовлення) лежить у площині класичного завдання МОВ (англ. Make or Buy – “зробити чи купити”). Графічно сутність цього завдання може бути інтерпретована так, як показано на рис. 5.1.

Рис. 5.1. Графічна інтерпретація завдання МОВ ("зробити чи купити”)