Розділ 5. ЛОГІСТИКА ПОСТАЧАННЯ

• планування основних (базових) матеріалів, необхідних для виготовлення кінцевої продукції;

• планування потреб у допоміжних матеріалах, таких як обладнання, паливо, запасні частини до машин, експлуатаційні матеріали тощо.

Предметом наших досліджень є основні матеріали, сировина, складові частини, що безпосередньо формують кінцевий виріб. У цілому потреби в таких матеріалах можуть бути:

• незалежні, що виникає з зовнішнього попиту, наприклад, продажів замінних частин;

• залежні як внутрішні потреби на сировину, матеріали, частини для виробництва кінцевої продукції.

В основі планування потреб матеріалів лежить прогноз реалізації кінцевих виробів, який може бути здійснений різними методами: класифікованими, наприклад, як нормативними, факторними та параметричними, або як детер- . мінованими, стохастичними та евристичними. Технологія формування прогнозу реалізації продукції є предметом дисциплін маркетингового циклу, тому тут не розглядатимуться. Однак можна навести, для прикладу, короткотерміновий прогноз попиту на пиво [68, с. 65] з використанням однофакторної моделі Бровна, що ґрунтується на вирівнюванні прогнозних та фактичних показників. Розрахунок прогнозу на листопад за такою моделлю виглядає так:

α – коефіцієнт вирівнювання.

Така модель є надзвичайно простою у використанні і вимагає лише фіксації попереднього прогнозу, хоч є певні труднощі у встановленні коефіцієнта вирівнювання, який можна обчислити ітеративними розрахунками, приймаючи α = 0,1; 0,2; ...; 0,9 – величини похибки (середньоквадратичного відхилення) для попереднього періоду (місяця).

Традиційно у системі планування потреб матеріалів прогнозуванню підлягає тільки кінцева продукція (зокрема і запасні частини, напівфабрикати), що скеровується на ринок, а матеріальні потреби, які виникають з їх складових елементів, розраховуються безпосередньо. Такий розрахунок ґрунтується на конструкції виробу, необхідному періоді розрахунку, часі виконання замовлення на постачання матеріалів, рівні запасів матеріалів. Схематично це можна зобразити так: а – реальний приклад, б – гіпотетичний приклад (рис. 5.7).

Рис. 5.7. Структуризація виробу для розрахунку потреб матеріалів: а – матеріальна структура стола; б – конструктивна структура виробу А

На схемі прямокутниками позначені складові частини різних рівнів (Г, Д, И), що складаються з елементів нижчих рівнів; кругами – прості елементи, що є об'єктом закупівлі (б, в, е, є, ж, з, к, л).

Доцільність стандартизації та уніфікації планування потреб у матеріалах завдяки комп'ютеризації привела до появи класу так званих MRP-систем планування матеріальних потреб, побудованих на двох елементах:

• плані виробництва готової продукції;

• конструктивній структурі кінцевої продукції.

Схематично функціонування системи MRP показано на рис. 5.8.

Рис. 5.8. Планування потреб в матеріалах: система MRP

Система планування матеріальних потреб (англ. MRP – Material Requirement Planning), ірунтуючись на структурі виробів, нормах витрат і попиту на ці вироби, розраховує (у разі так званого залежного попиту) відповідно до створеного раніше плану виробництва потребу в сировині, матеріалах й складових елементах. Цей метод оперативний план виробництва перекладає на “потреби нетто” у прийнятому часовому розподілі. У встановленому одиничному відрізку часу ми скористаємося рівнянням стану запасів:

А+В – С=Х, (5.2)

де А – розмір запасів на складі;

В – розмір відкритих (прийнятих, але поки не реалізованих) замовлень;