Розділ 5. ЛОГІСТИКА ПОСТАЧАННЯ

На підставі викладеного перший етап оптимізації має на меті:

• принциповий поділ матеріалів, частин та вузлів на дві групи: власного і стороннього виробництва, зокрема й постачання на вимогу (синхронне, “точно, своєчасно” (JIT) та ін.);

• збалансування використання виробничих потужностей.

Зауважимо, що в цьому оптимізаційному розрахунку не ставиться завдання встановлення потреби в матеріалах, частинах і вузлах, а тим паче, її прогнозу

вання. Для цього існують інструменти прогнозних оцінок (статистичні, нормативні, факторного аналізу тощо).

Методика оптимізаційного розрахунку рівня спеціалізації складається з декількох кроків, зображених у вигляді блок-схеми (рис. 5.11).

Рис. 5.11. Блок-схема оптимізації рівня спеціалізації

Блок формування спектра (асортименту) матеріалів, частин і вузлів охоплює їх перелік, обсяг за кількістю та вартістю і групові оцінки сталості (точності прогнозу) їх споживання. Вартісні оцінки лежать в основі АВС- аналізу, а групові оцінки точності прогнозу – в основі XYZ-аналізу.

Суть другого блоку (ABC-аналізу) полягає у такому: необхідний асортимент матеріалів, частин і вузлів за вибраний період часу; таблично розміщається в порядку зменшення вартісних оцінок, що дає можливість у наступній графі розрахувати підсумкові вартісні оцінки та їх процентне значення. Одночасно розраховуються структурні оцінки кількісної позиції та накопичений процентний склад. Це дає можливість зіставити підсумкові величини структури за вартісними та кількісними оцінками і принципово поділити асортимент на три групи: А, В та С. Група А через велику вартість значно впливає на витрати капіталу в постачанні, складуванні, тобто і на кінцеві витрати капіталу. Група С через відносно низьку вартість слабко впливає на величину авансового капіталу. Група В посідає проміжне становище. Традиційно результати ABC-аналізу графічно показуються у вигляді уже згаданої спадної стовпчикової діаграми. Інший варіант графічної інтерпретації названих груп, що отримав назву кривої концентрації Лоренса, зображено на рис. 5.12.

Рис. 5.12. Графічна інтерпретація ABC-аналізу (крива концентрації Лоренса)

Цей рисунок показує, що групу А формують 10 % перших за вартістю позицій асортименту частин (ΣΝ), становлячи 50 % підсумкової вартості (ZC); групу С – відповідно 55 % найменших за вартістю позицій асортименту частин, становлячи лише 8 % підсумкової вартості. Група В становить відповідно 35 % за кількістю позицій та 42 % – за вартістю.

Зрозуміло, що такий порядок поділу на групи є дещо суб'єктивним, і, як доказ цього, існують різноманітні оцінки розподілу. Наприклад, деякі автори пропонують формувати групу А за оцінками:

• 8 % асортименту становить 70 % вартості;

• 20 % асортименту становлять 80 % вартості;

• 10 % асортименту становлять 50 % вартості тощо.

Пропонований нами підхід ґрунтується на аналітичних залежностях, побудованих на основі встановлених експертним шляхом граничних співвідношеннях приростів питомої вартості та питомої кількості, і це дає змогу встановити змінні межі груп А, В, і С. Такий підхід є закономірним і з формального погляду, оскільки процедура накопичення вартості має дискретний характер. Зауважимо, що граничні співвідношення певною мірою корелюють із галузевим фактором.

Поряд із кількісно-якісним аналізом запасів матеріалів, частин та вузлів або їх споживання (ABC-аналіз) важливою для планування технологічного процесу, для процесів складування, постачання і транспортування є безперервність чи дискретність споживання, оцінки сталості використання в розумінні надійності, точності прогнозів. Адже використання одних позицій матеріалів, частин та вузлів передбачуване і має детермінований характер, інших – непередбачуване, випадкове і має стохастичний характер. Таке розуміння дає змогу подати асортиментну структуру споживання за фактором точності прогнозу споживання, формуючи основу XYZ-аналізу, наступного блоку наведеної блок-схеми: група X – висока точність прогнозу; група Y – середня точність прогнозу; група Z – низька точність прогнозу.

Спеціальна література дає такі рекомендації [49, с. 24]:

• група X – майже стабільне (детерміноване) споживання, несталість випадкова (менше 20 % щомісяця), тижнева передбачуваність (точність прогнозування) споживання частин, вузлів становить понад 95 %;

• група Y – споживання частин, вузлів характеризується несталістю, несталість споживання коливається у межах 20–50 % щомісяця, тижнева передбачуваність споживання частин не менше 70 %;