Розділ 5. ЛОГІСТИКА ПОСТАЧАННЯ

З цієї схеми видно, що організація процесу постачання охоплює три підпроцеси:

• процес замовлення – у кого, коли, скільки, як тощо;

• процес закупівлі і доставляння – звідки, вид транспорту, транспортна технологія, маршрут тощо;

• утримання запасів на складі – рівень запасів, розміщення складів, управління запасами тощо.

Рис. 5.5. Схема процесу закупівель

Джерело: [57, с. 144]

Окрім структуризації процесу постачання, подана схема розглядає як регулювальні чинники, такі елементи:

• організацію логістики – хто формує замовлення (відділ маркетингу, відділ постачання, відділ логістики тощо);

• постачальників – вибір постачальників;

• посередників – вибір перевізників;

• складських одиниць – вибір складської “вертикалі”;

• власного складу – рівень складування, політика запасів.

Викладене окреслює певний перелік типових об'єктів логістики постачання, щодо яких доцільно приймати відповідні рішення. До таких типових рішень можна віднести:

• планування матеріальних потреб;

• реалізацію матеріальних потреб за джерелами, тобто вибір постачальників;

• реалізацію матеріальних потреб у площині просторово-часової трансформації, тобто вибір технологій переміщення матеріалів;

• регулювання параметрів матеріального потоку від джерела постачання до першого робочого місця у сфері виробництва, тобто вибір системи управління запасами, умов їх поповнення тощо.

Спільною передумовою для прийняття цих типових логістичних рішень є формування повної достовірної інформації щодо сировини, матеріалів, частин, півфабрикатів як незалежної від джерела походження, так і залежної від джерела походження, транспортних технологій тощо. Першим кроком у формуванні такої бази даних є структурний аналіз реальних (якщо підприємство існує) чи проектованих запасів ресурсів у постачанні за асортиментом, кількістю та вартістю в кінцевій продукції, передбачуваністю потреб у них тощо. Одним з основних способів отримання такої інформації є кількісно-вартісний аналіз, за яким здійснюється класифікація матеріалів. Це так званий АВС-аналіз.

Метод ABC-аналізу є модифікацією правила Парето (правила 80:20), сутність якого полягає у тому, що завжди існує невелика частина цілого, яка має вирішальний вплив на нього. Класичними прикладами правила 80:20 можуть бути:

• 20 % клієнтів споживають 80 % проданих продуктів;