TextBook Щодо власного потенціалу логістики як в теоретичному аспекті, так і в практичному використанні логістичний арсенал на початку 1990-х років був достатньо вагомим: доведена до “зрілості” концепція управління ланцюгом поставок, обґрунтовані моделі формування стратегій логістичного ланцюга поставок, розроблений до рівня методичних рекомендацій інструментарій прийняття оптимальних логіс- тичних рішень для цілісного ланцюга поставок, окреслені вимоги щодо інформаційного, організаційного, інфраструктурного забезпечення управління ланцюгом поставок.
Таблиця 4.8
Основні фази і напрями розвитку логістики (від фрагментарного використання до ланцюга поставок)
| Фази розвитку логістики | Рік (роки) | Напрямки розвитку логістики |
| 1 | 2 | 3 |
| Фаза старту і пробудження “логістики” – середина 1950-х років, у США | друга половина 1950-х років | • Логістика (фізична дистрибуція) як допоміжна функція, підпорядкована виробництву • Ідентифікація часткових і розпорошених у підприємстві операційних дій фізичної дистрибуції |
| Фаза визначення і концептуалізації теорії логістики, а також перші спроби її застосування на практиці – 1960-ті – в США і початок 1970-х – у Західній Європі | 1960/1961 | Перша монографія у США, яка висвітлює логістику (E. Smykay, D. Bowersox, F. Mossman) |
| 1964 | • Визначення і застосування у США концепції “Business Logistics”, яка охоплює широкий спектр логістики підприємства (J. Heskett, D. Bowersox) | |
| 1970 | • Перші монографії в ФРН і Англії зі сфери логістики підприємства (L. Poth, W. Kirsch, R. Wentworth) | |
| 1972 і наступні | • Визначення положень і структури маркетингової логістики, а також спроби її системної ідентифікації (ФРН: Н. Pfohl, Р. Traumann, Швейцарія: J. Krulis-Randa) | |
| Фаза змін пріоритетів і створення основних вимірів інтегрованої логістики (розширення ролі логістики) – друга половина 1970-х років і перша половина 1980-х років | 1977 і наступні | • Логістика як системна детермінанта справності і ефективності (J. Krulis-Randa, G. Ihde) |
| 1978 і наступні | • Логістика як концепція і метод управління (D. Bowersox, М. Maus, Council of Logistics Management) • Логістика як інструмент планування і стратегічної дії на ринку (R. Shapiro, J. Heskett, W. Drechsler) • Логістика як функція організації підприємства (W. Kirsch, Н. Pfohl) | |
| 1984 і наступні | • Концепція зінтегрованої логістики в масштабі підприємств, а також цілого ланцюга поставок і ринку: логістичні ланцюги, інтеграція логістичних систем (Н. Pfohl, М. Кlеег) | |
| Фаза динамічного розвитку логістики як інтегрованої концепції управління підприємством і системи ринкових зв'язків (загальне використання переваг логістики на практиці)– кінець 1980-х і 1990-ті роки | 1987 і наступні | • Логістика як потенціал зростання продуктивності і економічно-ринкових користей у стратегічному аспекті (F. Gerstenberg, М. Duerler, W. Delfrnann, (adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({}); Н. Klopper) |
| 1989 і наступні | • Логістика як орієнтація і компонент інтегрованого управління підприємством (Р. Fey, J. Weber, М. Duerler, H. Klopper, W. Darr) | |
| 1990 і наступні | • Розвиток зінтегрованих логістичних стратегій – стратегії горизонтальних і вертикальних логістичних зв'язків (H. Baumgarten) | |
| 1993 і наступні | • Інтернаціоналізація (глобалізація) логістичних структур і дій: єврологістика; кооперація з партнерами ринку в логістичному ланцюзі (зростання можливостей і здатностей черпання ринкових користей – синергічних ефектів); інтеграція через інформатичні системи (В. Tietz, O. Hirschach, М. Duerler, D. Bowersox) |
Джерело: [43, с. 21–22]
Узагальнення викладеного зініціювало появу специфічного критерію для оцінки готовності окремого потенційного учасника логістичного ланцюга поставок до функціонування в реальному виконанні – рівня логістичної досконалості, вперше введеного в термінологічний апарат логістики Американським логістичним бюро “А.Т. Кеагпеуа” під час проведення досліджень у 1992 році. Рівень логістичної досконалості як комплексний показник охоплює вісім характерних елементів (рис. 4.19).
Достатній рівень кожного з поданих елементів логістичної досконалості уможливлює інтеграцію підприємства з іншими учасниками логістичного ланцюга поставок для інтеграції функцій стратегічного та операційного управління цілісним ланцюгом поставок, оскільки їх інтегроване виконання (планування, організування, контролювання, регулювання тощо) генеруватиме синергічний ефект у формі зниження сукупних витрат, підвищення рівня обслуговування кінцевих споживачів, редукції загального рівня запасів, прискорення обороту ресурсів виробництва, і врешті-решт – створення додаткових резервів підвищення конкурентоспроможності кінцевої продукції: у формі конкурентоспроможності ланцюгів поставок. З іншого боку, така інтеграція учасників логістичного ланцюга поставок у стратегічному плані є важливою для кожного з учасників, оскільки створює певні гарантії щодо попиту на їх продукцію чи послуги, зокрема для окремих із них така участь може збігатися з межами виняткової компетенції, тобто власне ланцюг поставок є стратегічним “споживачем” їх результату діяльності.
Рис. 4.19. Елементи логістичної досконалості підприємства
Джерело: [65, с. 182]
Вагомим унеском у мотивацію формування ланцюгів поставок є очікування “матеріалізувати” потенціал зовнішніх чинників загальнопідприємницького характеру, до яких, як уже згадувалось, належать базові мегатенденції сучасності, серед яких глобалізація, індивідуалізація, інформатизація і екологізація. Зауважимо, що ці мегатенденції впливають не тільки на логістику, але й на інші сфери економічної діяльності – виробництво, фінанси, маркетинг, персонал тощо.
Посилення глобалізаційних тенденцій у світовій економіці з погляду результату є логічним продовженням ефекту масштабу, однак із погляду затрат (зусиль, ресурсів) – це насамперед поглиблення спеціалізації, істотними атрибутами якої є стандартизація, типізація, уніфікація тощо. Очевидно, що для конкретного підприємства такі процеси надають певні економічні шанси, як і створюють певні економічні проблеми (загрози) з точки зору посилення конкуренції і у локальному вимірі. Тенденційний характер глобалізації є водночас не селективним, а суцільним, оскільки охоплює сферу закупівлі та постачання, сферу виробництва, сферу дистрибуції, сферу надання логістичних (транспортних, складських, інформаційних тощо) послуг, сферу торгівлі і обслуговування, сферу зв'язку і комунікацій. Економічна і фінансова інтеграція країн Європейського Союзу, організація країн NAFTA дають вагомі підстави стверджувати про істотне зменшення бар'єрів глобалізації, а це означає, що дедалі більше рішень щодо локалізації джерел постачання, виробництва, монтажу, пакування, складування, транспортування прийматимуть з глобальної перспективи. Про мультиплікативний характер глобалізаційних тенденцій можна робити висновок на підставі наведених нижче прикладів.
Спеціалізація і логістика
Зменшення глибини виготовлення (поглиблення спеціалізації) вимагає кількісно і якісно підвищеної потреби в координації між підприємствами, оскільки слід координувати дедалі більше виробничих стадій, які виходять за межі підприємства. Наприклад, автомобільний виробник сьогодні створює лише 37 % вартості автомобіля, 21 % припадає на безпосередніх постачальників [2], а в сумі постачальники створюють більше половини вартості автомобіля. 1 ця тенденція посилюється. Стан кооперації в японській автомобільній промисловості можна проілюструвати за допомогою піраміди постачальників (рис. 4.20) [64].
Подана піраміда аргументує зменшенням глибини виготовлення тривалу тенденцію щодо значно підвищеного обсягу перевезень. Найбільше це стосуватиметься автомобільного перевезення товарів і означатиме зменшення кількості перевезень залізницею та судноплавством, якщо останні не поліпшать структуру своїх послуг. Загалом істотно зростуть товарні перевезення. Так, для прикладу, до склянки йогурту нині причетні щонайменше 12 безпосередніх постачальників, своєю чергою, у постачальника склянки також більше 12-ти постачальників [52]. Проведений Гольцапфелем і Варенкампом аналіз ілюструє, як поглиблення спеціалізації відображається на структурі постачання: подвоєння етапів виготовлення з “З” (за умови 33 % глибини виготовлення) до “6” (до 16,6 % глибини виготовлення) призводить до збільшення транспортних зв'язків із коефіцієнтом 64; половинення глибини виготовлення за шести постачальників визначає коефіцієнт мультиплікації 216, за умови 7 – відповідно 343 тощо.
Отже, поглиблення спеціалізації спричиняє зростання кількості та складності матеріальних потоків, впливаючи на зростання перевезень, появу нових транспортних зв'язків тощо, ускладнюючи систему постачання.
Логістика і системи постачання
Динаміка систем постачання теоретично можлива за двома сценаріями: аутсорсинг (англ. Outsourcing) та інсорсинг (англ. Insourcing). Під аутсорсингом розуміють перенесення частини виробничих процесів на інші підприємства. За цим сценарієм підприємства, намагаючись організувати своє виробництво за змоги неускладнено, залишає в себе лише виробництво тих складових, що належать до основного виробництва, і позбувається тих, які можна дешевше придбати на ринку, не залишаючи водночас поза увагою фактори присутності на ринку, стабільності постачання, залежності від постачальників тощо.
Рис. 4.20. Піраміда постачальників японської автомобілебудівної компанії
Джерело: [64]
Натомість інсорсинг є протилежним до попереднього сценарію поведінки виробника і означає перенесення інших виробництв на територію підприємства або в безпосередній близькості, унезалежнюючись від зовнішніх факторів упливу, пов'язаних із транспортними процесами.
На сьогодні поєднання цих двох сценаріїв поведінки виробника відбувається у формі таких сучасних стратегій постачання:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика для економістів» автора Є.Крикавський на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. СТРАТЕГІЯ ЛОГІСТИКИ І ЛОГІСТИЧНЕ УПРАВЛІННЯ“ на сторінці 18. Приємного читання.