Розділ 4. СТРАТЕГІЯ ЛОГІСТИКИ І ЛОГІСТИЧНЕ УПРАВЛІННЯ

Однак для оцінювання ефективності дистрибуції товарів важливо оперувати повними логістичними витратами як сумою всіх названих видів витрат. Оскільки величини окремих видів логістичних витрат є співзалежні за типом “trade-off', як це схематично подано на рис. 4.14, то мислення категорією повних витрат насамперед є інструментом оптимізації системи дистрибуції товарів за витратами.

Вагомим напрямом оптимізації систем дистрибуції товарів як із погляду підвищення рівня обслуговування споживача, так і в розумінні редукції рівня загальних витрат у разі забезпечення акцептованого рівня обслуговування споживача є логістичний аутсорсинг, тобто делегування окремих логістичних функцій (або всіх) дистрибуції товарів спеціалізованим логістичним організаціям, якщо вони існують і доступні для використання.

Розвиток систем дистрибуції товарів “породив” такий специфічний елемент, як “логістичні центри / центри дистрибуції”. На рис. 4.15 подана така концепція логістичного центру.

Створення таких центрів вимагає концентрації зусиль та капіталу для побудови будинків та складських споруд, терміналів, майданчиків та під'їзних шляхів, товарної, інформаційної, гастрономічно-готельної інфраструктури тощо у місці локалізації, зручному з огляду на близькість до системи автострад, Інших видів комунікацій.

Рис. 4.14. Співзалежність у формуванні повних логістичних витрат

Рис. 4.15. Концепція логістичного центру дистрибуції

Джерело: [57, с 64]

На рис. 4.17 схематично зображена структура логістичного центру дистрибуції.

З погляду функціонального призначення Абт наводить таку класифікацію логістичних центрів:

• міжнародні логістичні центри дистрибуції (площа господарювання становить 100–150 га, радіус дії – 500–800 км);

• регіональні логістичні центри дистрибуції (площа господарювання становить 20–50 га, радіус дії – 50–80 км);

• локальні логістичні центри дистрибуції як закінчення сучасної системи дистрибуційної мережі;

• галузеві логістичні центри дистрибуції, сформовані для обслуговування певної галузі чи підприємців;

• центри логістичних послуг як проміжна фаза у напрямку вищого рівня логістичних центрів дистрибуції [86, с. 65].

Голембська подає теоретичні засади формування та функціонування центрів логістичних послуг (ЦЛП), що за змістом відповідають логістичним центрам дистрибуції [81].

Основні завдання ЦЛП виникають із потреби забезпечення: стандартизації транспортних та складських систем; автоматизації завдань із переміщення логістичних продуктів; інформатизації процесів прийняття рішень та інтеграції інформаційних систем; координації дій учасників дистрибуційної мережі.

Результати діяльності ЦЛП забезпечують високу ефективність завдяки можливості швидкого реагування на зміни величини та структури попиту, значному зниженню питомих логістичних витрат, серед них інвестиційних витрат, що є наслідком ефекту масовості та ефекту системи (інтеграції).

Загалом наявне певне ототожнення означення логістичних і дистрибуційних центрів. Тому запропоновано скористатися правилом: які функції переважають у діяльності центру: дистрибуційні чи логістичні. І хоч не можливо чітко розмежувати логістичні і дистрибуційні центри, варто скористатися певними їх відмінними ознаками (табл. 4.6)

Функціонування логістичних центрів передбачає комплексне обслуговування клієнтів шляхом надання всього спектра базових, соціальних та додаткових послуг (табл. 4.7). Результатом їх використання варто очікувати отримання синергічного ефекту, структуру якого подано на рис. 4.16.

Створення логістичних центрів повинно відповідати просторовим (70–100 га), функціональним (концентрація об'єктів із надання всіх логістичних та супутніх послуг), технологічним (доступність транспортно-складських технологій), інформаційним (інтеграція інформаційних систем учасників мережі) вимогам.