Розділ 10. ЕКОНОМІКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЛОГІСТИКИ

A. Місце і час

Надання послуг децентралізовується і розділяється. В організації постачальницько-збутових та торговельних процесів модель строго послідовного перебігу заміняється на змішану для поліпшення взаємозв'язку між складовими процесу і загального прискорення процесу. Міжвиробничі кооперації можуть стосуватись усього проекту і погоджуватись в єдиному часі та єдиному просторі.

Б. Виробничі функції

Значна гнучкість і концентрація дистрибуції та торгівлі – це дві можливі підстави для переміщення функціональних галузей логістики (постачання, збуту тощо) поза межі організації (аутсорсинг).

B. Межі ринку

Через нові послуги логістичної інфраструктури традиційна сегментація ринку і галузеві структури втрачають своє значення.

Г. Працівники

Традиційно існує факт тісного зв'язку між підприємством і працівниками. Працівники часто ідентифікували себе з підприємством, з боку підприємства – соціальний захист, квартири від підприємства тощо. Однак співпраця над виробами, послугами або проектами є переважно менше пов'язана з довготривалою традиційною діяльністю і в багатьох випадках пов'язана з використанням працівниками зовнішніх послуг.

Це можна, зокрема, продемонструвати, перспективною трансформацією кадрового потенціалу в інтелектуальний капітал організації (рис. 10.47).

Рис. 10.47 Інтелектуальний капітал організації

Джерело: Юрченко [38]

Д. Ноу-хау

Передусім технічні інновації, фахові знання, а також організаційні знання об'єднуються в рамках кооперацій і спільно використовуються. У цьому вбачається величезний стратегічний потенціал кооперацій в оптимізації організаційного перебігу і структур та в інтеграції знань працівників.

Розширення меж часто означає також розширення господарського впливу підприємства. Пов'язана із цим диференціація між власними сферами діяльності і радіусом власної дії є головним мотивом міжвиробничої кооперації. Моделлю такої кооперації є, наприклад, видавниче підприємство в засобах масової інформації (як, наприклад, у разі книжкового видавництва), чиє значення підтверджується не тільки власністю або правом розпоряджатися ресурсами, але насамперед через мережу кооперованих і договірних зв'язків з авторами, видавцями, друкарями і гуртовими та роздрібними книготорговцами. Упродовж майбутнього економінного розвитку цей тип кооперації підприємств (видавництво) має перспективи також і в багатьох інших галузях. Підприємство може через це залишатись відносно малим, але все-таки набувати значної ваги, оскільки:

• для досліджень і розвитку можуть бути також використані чужі (зовнішні) потужності, через кооперації можуть отримуватись ліцензії на стратегічні технології, розвиватись умови для застосування цих технологій;

• ринкова присутність може розширюватись через різноманітні представництва у рамках кооперацій або через використання інформаційно-логістичних інфраструктур, таких як електронні каталоги;

• координація функцій підприємств, як, наприклад, дослідження і розвиток або постачання, може поширюватися за межі підприємства. Так само можуть бути розширені управлінські функції на постачальників, якими керуватимуть як частинами виробництва (підприємства).

Викладені структурні зміни, розширення сфер інтеграції, різноманітні форми зв'язків і договорів вимагають реконцептуалізації управління підприємством і розвитку інтегрованої теорії підприємництва, яка розглядає межі системи підприємств з погляду перспективи впливу на галузі економіки. Така теорія розглядає різні площини формування зовнішніх зв'язків (господарські, правові, технічні тощо), що ставить відповідні вимоги до керівництва підприємства, визначає необхідність систематичного аргументування організаційних змін у коопераційних моделях через гнучкі форми співпраці й обґрунтовані координаційні механізми. Вимоги до такої теорії концентруються на таких ключових проблемах:

• оцінка різних форм міжвиробничих координацій (об'єднання підприємств, кооперацій, електронних ринків);

• ідентифікація і аналіз детермінантів величини, меж і ключових компетенций підприємств;