Розділ «Жовтий»

— Розкажіть мені про справу, містере Пеллі, а я скажу вам, чи погоджуся за неї взятись.

— На це піде немало часу. Можу розповісти завтра в робочі години, якщо вам так зручніше.

— Сьогодні ввечері мене цілком влаштовує. Тільки вимкну фільм, що його зараз дивлюся.

— Я заважаю вам відпочивати.

— Не дуже. «Стежки слави» я вже бачила принаймні дюжину разів. Один із найкращих фільмів містера Кубрика. Як на мене, набагато кращий за «Сяйво» й «Баррі Ліндона», та він, звісно, був значно молодший, коли їх знімав. Молоді митці частіше вдаються до ризикованих прийомів, я так думаю.

— Кіноман із мене неважненький, — відповів Алек, пригадуючи слова Годжеса: ексцентрична і з легким неврозом нав’язливих станів.

— Фільми прикрашають наше життя, така моя думка. Одну секундочку… — десь удалині стих саундтрек до фільму. Голлі повернулася: — Кажіть, що треба зробити в Дейтоні, містере Пеллі.

— Це не просто довга історія — вона дивна. Попереджаю вас заздалегідь.

Голлі розсміялася — і голос зазвучав набагато глибше, ніж під час її звичайного, обережного мовлення; від сміху її голос наче молодшав:

— Повірте, це не перша дивна справа, що мені трапляється. Коли я працювала з Біллом… проте не зважайте. Але якщо це забере багато часу, то звіть мене просто Голлі. Зараз я ввімкну гучномовець, щоб звільнити руки. Стривайте… окей, тепер розповідайте мені все.

Вислухавши це заохочення, Алек почав розповідати. Замість саундтреку на тлі почулось розмірене «клац-клац-клац» по клавіатурі — Голлі робила нотатки. Під кінець розмови Алек встиг зрадіти, що не повісив слухавки. Вона ставила запитання, кмітливі запитання. Здавалося, химерії цієї справи взагалі її не спантеличили. Збіса шкода, що Білл Годжес помер, та Алек вирішив, що знайшов украй адекватну заміну. Коли він врешті-решт закінчив, то спитав:

— Інтригує, чи не так?

— Так. Містере Пеллі…

— Алек. Ви — Голлі, я — Алек.

— Гаразд, Алеку. «Що впало, те пропало» береться за цю справу. Я посилатиму вам проміжні звіти або на телефон, або на електронну скриньку, або у «ФейсТаймі», який вважаю набагато зручнішим за «Скайп». Коли зберу всю можливу інформацію, то надішлю вам повний звіт.

— Дякую. Звучить дуже…

— Так. А тепер дозвольте дати вам номер рахунка, на який ви зможете переказати домовлену суму гонорару.