Розділ «Сліди і канталупа»

— Збираєшся піти, перш ніж тебе звільнить Джонні К’ю Паблік? [117]

— Якщо тобі цей вислів до вподоби, — відповів Білл.

— До вподоби, — сказала Джинні. — А тепер ідіть на задвірок, містере Поки-Що-Прокурор, і пропонуйте йому спільний бізнес, якщо ваша ласка. Тільки наготуйтесь ухилятися і пригинатися.

Ралф сидів у шезлонгу з пивом у руці й пінопластовим холодильником під рукою. Коли грюкнули сітчасті кухонні двері, він озирнувся, побачив Семюелза й знову зосередив свою увагу на каркасі [118], що височів одразу за парканом.

— Оно, диви, повзик, — сказав він, указуючи на дерево пальцем. — Чорт зна’ скільки вже цього птаха не бачив.

Другого шезлонга не було, і Семюелз опустився на лаву біля довгого столу для пікніків. Він уже сидів там раніше, за щасливіших обставин. Прокурор поглянув на дерево.

— Не бачу.

— Он він, полетів, — сказав Ралф, і якась маленька пташка знялася вгору.

— По-моєму, це горобець.

— Час тобі зір перевірити.

Ралф потягнувся до холодильника й простягнув Семюелзу «Шайнер» [119].

— Джинні каже, ти думаєш піти з поліції.

Ралф стенув плечима.

— Якщо тебе непокоїть психотест, то ти його складеш, і то на відмінно. Бо вчинив так, як мусив учинити.

— Річ не в тому. Навіть не в операторі. Знаєш, що з ним сталося? Коли куля влучила в камеру — ота перша, що я вистрілив, — то осколки полетіли навсібіч. Один потрапив йому в око.

Семюелз це знав, та нічого не відповів і просто сьорбав своє пиво, хоча ненавидів «Шайнер».

— Мабуть, око втратить, — продовжив Ралф. — Лікарі в шпиталі Діна Мак-Ґі, що в Окі-Сіті [120], намагаються його врятувати, але, певно, око він таки втратить. Як гадаєш, одноокий оператор іще зможе знайти собі роботу? Певно, може. Чи нема шансів?

— Ралфе, на момент пострілу в тебе хтось врізався. Послухай, якби цей хлопець не затулив собі обличчя камерою, то, мабуть, був би вже мертвий. Ось тобі позитивний аспект.

— Ага, нахрін усі ці позитивні аспекти. Я телефонував його дружині, щоб вибачитися. Вона сказала: «Ми подамо позов на поліцейське управління Флінт-Сіті на десять мільйонів доларів, а коли виграємо, то візьмемось за вас». І повісила слухавку.

— Не пройде, у жодному разі. Зброя була в Пітерсона, а ти виконував службовий обов’язок.