TextBook Цього разу король був дуже серйозний. Я увійшла до шатра, там чекав Гарольд. Голосно сопів.
— Що сталося?
— Нічого, — Оберон усміхнувся. — Ось твій посох.
Я простягнула руки, однак король несподівано став переді мною на одне коліно і, вклонившись, подав мені мою зброю, ту саму, з якою я стільки всього пройшла.
Я розгубилася.
— Не можна відбирати у мага дороги посох, — серйозно сказав Оберон. — Візьми.
— Дякую… — я міцно стиснула знайомий держак. — Ну… я піду?
Гарольд сопів вже зовсім голосно.
— Тобі час додому, — м’яко сказав король.
Я сама це чудово знала. Щоранку прокидалася й казала собі: ну, завтра. Завтра, точно, обов’язково, я так сумую…
— Пора, Ліно, — повторив Оберон. — Твій світ тебе зачекався. Не треба прощання. Це все дрібниці, адже ми скоро побачимося.
— Справді?!
— Звичайно.
— І ви мені дасте ключ — ключ від Королівства?
Король похитав головою.
— Ні. Цього разу не дам. Наш молодий світ дуже крихкий, щоб можна було безкарно порушувати його правила.
— Але ж ви сказали, що ми побачимося…
— Звичайно. Так завжди кажуть, коли розлучаються.
— А це не брехня?
— Чистісінька правда.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цикл "Ключ від Королівства"» автора Дяченко М.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ двадцять дев’ятий Усе заново“ на сторінці 10. Приємного читання.