Сам Бренан не мав щодо цього ні найменшого сумніву. На відміну від Шайни, Мораґ та Шаннон, він знав про отруєння короля, тому сьогоднішні події в карсаллоґському порту стали для нього додатковим і переконливим доказом існування змови між чорними та одним із претендентів на катерлахський престол. Щоб урятувати Марвен і Ґрайне, Бренан без жодних вагань відмовився б від корони — якої, власне, ніколи й не прагнув. А тоді…
— Якби викрадення вдалося, — озвучила його думку Шаннон, — то найбільше від цього б виграв ґраф Ярвійський. А я ніяк не можу уявити лорда Ріґвара спільником чорних. Можливо, наступним пунктом у плані змовників було його вбивство.
— А коли так, — підхопила Шайна, — треба його попередити. Якщо він усе ж пов’язаний з Фейланом аб Мередидом, то гірше все одно не стане. А якщо ні — вживе застережних заходів, щоб убезпечитися від замаху.
— Є ідея! — озвалася Мораґ. — Запропонувати лордові Ріґвару посилену охорону. Звернемось до тахрінських чаклунок, що навчалися в Абервені, вони нам не відмовлять. Якщо ґраф погодиться, то перебуватиме під цілодобовим наглядом вірних нам людей. А як відхилить нашу пропозицію, то тим самим підтвердить свою причетність до змови.
— Не конче, — сказала Брігід. — Хоч ідея справді варта уваги. Повідомлю про неї найстаршим, хай вирішують. Але в будь-якому разі, попередити лорда Ріґвара необхідно. Також я розповім про все королю, лордові Кивіну і, звичайно, всім ґрафам-лоялістам.
У Катерласі лоялістами називали вельмож, що беззастережно підтримували відьом; крім Ріґвара аб Ковґала, що зараз перебував у Тахріні, до них належало ще троє ґрафів — Тироґенський, Абертавський та Ейгайнський. Перші двоє невдовзі збиралися вирушити до столиці в супроводі відьом, що гостювали в їхніх князівствах, а молодий Кохран аб Ґарет мав приїхати вже завтра. Звістку про загострення хвороби короля він одержав на півдорозі з Тахріна до Ейгайна, тож, недовго думаючи, просто завернув назад.
— За такої кількості втаємничених ця історія швидко набуде розголосу, — зауважила Шаннон.
— Не біда. Головне, щоб чутки виходили не від нас. — Із цими словами Брігід гостро глянула на Мораґ. — А коли почнуть звертатися за підтвердженням, ми всі будемо дотримуватись лише фактів. Так, напад готувався. Так, його організував чорний на ім’я Фейлан аб Мередид. Так, він намагався викрасти Бренанових кузин. А навіщо — про це можна лише гадати. І той, хто має голову на плечах, сам дійде правильного висновку.
Розділ XXIII
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Первісна. Дорога на Тір Мінеган» автора Авраменко О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ XXII“ на сторінці 10. Приємного читання.