— А хто господарі? Мені трохи ніяково, ти хоча б коротенько розповів про них у готелі.
— Це цілком порядні люди. Втім, ти їх непогано знаєш, особливо господиню, — загадково відповів Станіслав.
Коли вони піднялися по широких гранітних сходах і підійшли до будинку, вхідні двері відчинилися і їм назустріч вийшов, усміхаючись, Людвіг Метцель.
— Так це змова! — вигукнула Софія. — Виявляється, всі, крім мене, знали про майбутню зустріч.
Метцель провів їх до великої вітальні, попросив трохи почекати і вийшов. Софія оглянулася. З великих вікон відкривався чудовий краєвид на озеро з одного боку і на сад — з другого. Обставлена вітальня була з великим смаком.
— А тут дуже мило, — зазначила Софія, — Хотіла б я мати в нашому домі таку вітальню.
Графиня запитливо поглянула на Станіслава.
— Не хвилюйся. Думаю, скоро твої бажання здійсняться.
У цей момент зайшов Людвіг Метцель і попросив Станіслава та Софію підійти до дверей, що вели до їдальні. Поруч із дверима в стіні було вбудовано величезне дзеркало.
— Графе і графине, дозвольте представити вам господарів цього будинку, — урочисто мовив Метцель. — Поверніться, будь ласка.
Софія та Станіслав повернулися обличчям до дзеркала. Запанувала тиша, і в першу мить графиня Софія не могла нічого зрозуміти. Але ось на її вустах з’явилася усмішка, а потім і гучний сміх.
— Так мене в житті ще ніхто не розігрував! Значить, поки ти розважав мене ці півдня, наші займалися переїздом до нового будинку?
— Так, графине, це мій маленький сюрприз.
— А де Костянтин? — уже серйозно поцікавилася вона сином.
— Він у своїй кімнаті на другому поверсі разом з годувальницею, — відповів Метцель.
— Графе, ви незрівнянний, — Софія повернулася до Станіслава. — За це я вас і кохаю.
У новому будинку графиня немов забулася і відчувала себе законною дружиною графа Станіслава. Вона чудово справлялася з роллю господині дому.
Через кілька днів граф Станіслав радісно повідомив графині Софії:
— Нас запрошують на обід наші сусіди. Час наносити візити ввічливості, та й самим приймати гостей.
— Як ми представлятимемося? — запитала графиня Софія.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Двічі графиня та двічі генерал» автора Шарик С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 16. Гамбург“ на сторінці 3. Приємного читання.