— Хайре, пане підполковнику! — привіталася грецькою Софія.
— Хайре! — здивовано відповів офіцер.
— Я знаю, що ви відповідальні за підготовку зустрічі високопоставлених гостей. Але князь Потьомкін вирішив внести в це дійство щось таке, що запам’яталося б і гостям, і всім нам.
— Ось як? — підполковник з легкою недовірою глянув на Софію. — Цікаво буде дізнатися.
— Сподіваюся, у вас знайдеться сотня гарних дівчат і жінок, — з усмішкою сказала Вітте.
— Тут розташований грецький полк, графине, — блиснув очима командир. — А невродливих грекинь не буває.
— Ну, не кип’ятіться, підполковнику, іншої відповіді я від вас і не очікувала, адже я сама грекиня.
— Я це відразу зрозумів, графине. І тепер я весь увага.
— Князь Потьомкін доручив нам з вами створити амазонську роту.
— Скільки у нас часу, графине?
— Тиждень, може, днів вісім.
— Боюся, що створити щось пристойне у нас не вистачить часу, а ганьбитися неякісною роботою не в моїх правилах.
— Чому ж ви так невпевнені в успіху?
— Дуже складний матеріал ці жінки, якщо були б чоловіки, тоді інша справа!
Тепер настав час ображатися Софії.
— Тихіше, підполковнику. Ви щойно з неприхованим захопленням говорили про грекинь — самі собі суперечите.
У цей час до них наблизився капітан із вродливою жінкою, що ніжно тримала його під руку.
— Дозвольте представити, графине, — мій заступник капітан Сарандакі з дружиною Оленою.
— Ось ми зараз і запитаємо у капітана та його дружини думку про нашу справу, — усміхнулася Софія.
Вона знову виклала мету свого приїзду.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Двічі графиня та двічі генерал» автора Шарик С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 12. 1787 рік“ на сторінці 19. Приємного читання.