Розділ «Глава 6. Слоненя на кризі»

Обличчя янгола

— А звідки ти це все знаєш? — обурилася подруга. — Він не такий, я відчуваю.

Не стала переконувати її далі, бо знала, що з часом вона прибіжить до мене й буде щиро плакатися і скаржитися на долю, що зводить її не з тими чоловіками.

Аліна не з’являлася. А я тим часом перейшла в невідомий мені стан існування. Я зустріла його! Все, більше нічого не могла собі сказати. Тільки зрозуміла це вже потім, після того, як пішла від нього. Зрозуміла, коли почала думати про нього частіше, ніж про свою дієту та зачіску. Ще вчора стомлено слухала одноманітні розповіді подруг про їхні програші та перемоги, а сьогодні вже напевне знала, що в мене хтось є — це ВІН! Я увірувала в це — додати було нічого. Що ми про нього знаємо? — облизнулася найкраща подруга в чеканні приголомшливої розповіді. Я набрала повні груди повітря і лише голосно видихнула: не знала напевне ні скільки йому років, ні якого він знаку зодіака, незрозумілим залишалося запитання, чи живе він з дружиною, чи сам, чи з дітьми, і скільки в нього перших та других. Я була переконана тільки в тому, що люблю його. Страшна річ: мені вистачило кілька годин спілкування, щоб утвердитися у цьому. Я хотіла бути поруч з найкращим у світі чоловіком, а все інше — ліричні відступи.

— Скільки ти з ним знайома? — підозріло перепитала ворожка (так, прикро, але мене понесло до провидиці).

— Достатньо, — відрізала я. — Знаю, як його звуть, що він єдиний у світі, і що я хочу, щоб він полюбив мене.

— Для чого?

Я дивувалася, як можна не розуміти таких очевидних речей. Була я, був ідеальний для мене чоловік, а значить, не треба ніяких чому, навіщо і заради чого. Якби на одну чашу терезів покласти мою кар’єру, гроші, повне пригод життя, а на другу — звичайний побут з НИМ, спокійне сімейне життя і жіночу долю, покладену на жертовник добробуту, не вагаючись, обрала б друге. Я багато років їздила країною, спілкувалася з безліччю людей. Їхні імена та обличчя давно злилися для мене в різнобарвний живий потік, і я навчилася говорити з кожним так, наче саме він один-єдиний, найцікавіший. Моя робота належала до сфери послуг, і мій успіх залежав від того, як я зможу сподобатися і викликати довіру. Моя красномовність була всім відома, і абсолютна більшість (включаючи мене) вважала це тільки знаряддям праці. Але новий янгол виявився скептиком. Не думаю, що мої слова, навіть найщиріші, доходили до нього. Я була для нього часткою чогось невідомого та яскравого, того, що він бачив лише по телевізору. Мої рухи здавались йому дещо хаотичними, мої цілі — розмитими. Він сказав: «Ви зачарували мене на 110 %». Це було приємно, але за таким зізнанням нічого не сталося — і з цим я не могла змиритися. Може, я поспішала, але мені особисто вистачило однієї години розмови й дванадцяти наступних годин німого захоплення та тупого розглядання екрану комп’ютера. Скільки він хотів до мене придивлятися? Місяць, рік? Мені так тотально не щастило останні роки, що чекати довго для чергового розчарування, було для мене недозволеною розкішшю.

— Які в нього очі? Яке волосся? — розпитувала ще одна моя подруга і відома фізіономістка.

Я поволі згадувала, як саме він виглядає. Знала тільки, що відчуваю його присутність шкірою, що мені байдуже брюнет він чи шатен, і наскільки виразні в нього очі. Не думаю, що змогла б пригадати, як він одягається чи якої марки в нього машина, — жодний факт не міг вже нічого змінити. Я вміла любити не оглядаючись, і хотіла взаємності в тій же степені напруженості.

Я йому подобалася, — це було так явно, що мені весь час доводилося стримувати свою дитячу радість і нестримне бажання запропонувати себе в будь-якій якості та визнати його право наді мною від сьогодні й навіки. Він весь час жартував зі мною, і я перейняла його несерйозну манеру спілкування. Ми займалися словесними баталіями замість того, щоб сказати одне одному: «Ти мені подобаєшся, чи не провести нам разом усе життя?». Я любила його разом зі всім його життєвим тягарем і не в змозі була приховати дослівне під твердження своїх емоцій на обличчі. «Ти аж світишся уся. Щось трапилося?» — по кілька разів на день питали знайомі. Мені не залишалося нічого, крім як розвести руками. Нічого не трапилося, тільки я закохалася. А, значить, мені не треба спати, пити, відпочивати; я працювала, як заведений механізм. Чула його голос, згадувала його дотик, пам’ятала його дихання; його жести здавалися мені досконалими, навіть його почерк подобався. Коли намагалася пригадати нас разом, чула тільки биття його серця, бачила тільки його неймовірну чарівність.

Якби він поцілував у той момент, мене, певно, схопив би серцевий напад; якби просто попрощався зі мною — знов ж напад, тільки від горя. Але він запропонував зустрітися десь у неробочий час. Я напустила на себе трохи здивований вигляд і подумки порахувала до п’яти, щоб не погоджуватися занадто швидко. Я була не проти. В ту хвилину мене цікавило, чи переживає він хоч щось подібне до мого щасливого божевілля, чи його вигляд — не маска, а віддзеркалення його незворушного характеру.

— Ну, хто так робить?

Аліна прийшла, як завжди, миттєво.

— Що тобі не подобається?

Я вперше на своїй пам’яті відчувала впевненість та здатність перемогти, і тому була роздратована.

— Ми ніколи не просунемося вперед, — її постать заметушилася по кімнаті. — Ти йдеш, як завжди, у невідомий бік. Так, так, не дивуйся. Я можу подарувати тобі трохи інтуїції, але ти — не справжній екстрасенс, не ворожка, не чарівниця. Ти не всіх бачиш наскрізь. Нащо тобі цей головний біль? Навіщо лізти в хащі, коли на поверхні ходять яскраві зрозумілі чоловіки? Поясни, бо мені незатишно між небом та землею. Ми не просуваємось ні на крок, і все через твою впертість.

Як мені було пояснити, що я закохалася? Так, це було трохи егоїстично з мого боку, але, перепрошую, мені з ним випадало жити!

— Ах ти ж погане дівчисько! — постать піднесла руку до мого горла.

Я зовсім забула, що мої думки можна прочитати.

— Послухай, моя люба, — почала виправдовуватись. — Ти сама хотіла справжніх почуттів — так радій за нас усіх. Я, нарешті, знаю, чого хочу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Обличчя янгола » автора Компанієць Ольга на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 6. Слоненя на кризі“ на сторінці 4. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи