Розділ «Глава 7. Якість сприймання світу»

Все на світі не безпечно — і все необхідно.

Вольтер

Наступного дня «ми» пішли до нього на зустріч разом. Аліна летіла крізь перехожих, зупинялася в декому, йшла поряд зі мною або на кілька хвилин зникала. Я знала, що вона не покине мене.

— Узяла над тобою шефство, — зітхала вона.

Я мовчки посміхалася, бо мені таке шефство дуже подобалося. Вона, правда, була трохи сумбурна й справді, дещо хаотична, але мені дуже цікаво з нею, з нашими романами й спільними почуттями. Ми йшли на дружню вечерю, на яку, в принципі, я набилася сама, але, сподіваюся, зробила це так тонко й тактовно, що ніхто нічого не помітив.

— Є різні види взаємин, — туркотіла Аліна над моїм вухом, — якщо ти спілкуєшся з чоловіком і погоджуєшся випити чашечку кави, це зовсім не означає, що відразу стрибнеш до нього в ліжко. І знову ж, факт вашого сексу зовсім не означає, що ви пов’язані на віки-вічні, а що до кохання, то тут, Марго, чоловіки зовсім жадібні. Повір, звідси краще можна побачити такі речі.

— Не треба зайвого скептицизму, — промовила я у повітря. На мене озирнулося кілька голів, але мене це не турбувало.

— Можеш просто думати, тільки трохи повільніше ніж зараз, — нагадала вона.

Так, я могла думати, але уривчастими реченнями, які постійно перебивалися кольоровими картинками мого майбутнього щастя з коханим чоловіком. Оскільки я міцно застряла в солодких мріях, допомогти міг тільки шок.

— Що ти робитимеш на випадок невдачі?

Я починала ненавидіти її.

— Заспокойся і налаштовуйся на гірше. Знаючи твою вдачу, думаю, що ти знов вибрала казна що. Але не переймайся. Ми разом з тобою знайдемо нормального надійного чоловіка, і кожна залишиться щасливою.

Мене осяяла ідіотська думка, що я ніколи ні з ким, крім нього, не зазнаю щастя, і що не буде мені спокою.

— Ти зможеш, ти витримаєш, тільки одразу не кидай йому на голову каменюку своєї пристрасті. Налаштуй на відверту розмову, нехай сам викладає своє життєве кредо, а далі буде видно. За його словами, поведінкою, можна зробити висновок і не поспішати з діями.

— А якщо — ні?

— Не квапся. Не повторюй моїх помилок. Не забувай, до речі, що все це — не тільки твої особисті страждання, але й мої митарства. Ми з тобою разом.

— Угу, з нас вийшла б гарна парочка. Однакові плюси й однакові мінуси. Я все розумію — ми разом, тільки я його кохаю.

Вона замовкла, але тільки для того, щоб пізніше заявити: «А я тебе попереджала». Я тим часом підходила до місця свого побачення, і мене вже не цікавило нічого, окрім його голосу, його настрою і його любові до мене.

— Ти впевнена в собі? — спитав Алінин голос біля дверей ресторану.