Розділ «Частина сьома Від Асклепія до Анахарсиса: змії і мудреці»

Не поспішайте іронічно – чи бодай недовірливо-скептично посміхатися. Річ у тім, що на голові тієї явно неземної особи – назвемо фігуру так – шолом.

ШОЛОМ!!!

З антенами!

Дозвольте вам нагадати, що термін антена тлумачиться як провід або система проводів, що служать для випромінювання радіохвиль під час радіопередачі або для їх уловлювання під час радіоприймання!

Так ось, на голові тієї загадкової фігури, викарбуваної скіфським майстром в ІV ст. до н. е. (вочевидь, з натури), шолом з антеною!

Де й коли міг бачити – а бачив же, якщо відобразив! – скіфський майстер шолом з антеною?!.

А пильніше до неї придивившись, можна побачити… скафандр! (Дозвольте вам нагадати, як словники тлумачать сей термін: спеціальний одяг із шоломом і дихальним апаратом, що ізолює людину від зовнішнього середовища (рідинного, газоподібного) або від розрідженого простору).

Але й це ще не все. На тій плиті біля фігури в шоломі з антеною зображені стріли, що вказують шлях у… космос. До невідомої нам планети!

На місці знахідки тієї розколотої плити археологи розкопали культовий майданчик з менгірами.[63]

І стало вочевидь, що то – прадавня скіфська обсерваторія, де скіфські звіздарі відстежували шлях Сонця під час його переміщення з Південної півкулі до Північної і навпаки.

Тодішній «науковий центр» скіфів!

І діяв він у період розквіту геліоцентричної системи побудови світу Клавдія Птоломея, давньогрецького вченого (II ст.), автора «Альмагеста», де було зібрано основні астрономічні праці його попередників та власні дослідження, подано каталог 1022 зір, а також «Посібника з географії», в якому систематизовано тодішні географічні координати 8000 відомих здавна пунктів і покладено їх на карту.

І хай видатний астроном античності Птоломей жив і працював переважно в Александрії (Єгипет), але скіфи – особливо через еллінів Північного Причорномор’я – цілком могли познайомитись з його геліоцентричною системою світу і не без її впливу збудувати в своїй столиці Неаполі власну обсерваторію…

…А втім, як у подібних випадках кажуть: хочете – вірте, а хочете… перевірте.

Палеокосмонавт із сузір’я Лева

Здогадно палеоконтакти (контакти з представниками позаземних цивілізацій в давнину) відбувалися і на китайській землі. (Єднальний сполучник «і» означає, що такі контакти відбувалися і в інших краях, в інших народів.) У давньокитайських текстах надибуємо багато повідомлень про мудрих і гуманних «синів неба» (пізніше в Китаї так стануть називати імператорів). Кожного разу з’яві таких «синів неба» передували різні космічні явища (можливо, то були незбагненні для землян літальні космічні апарати, що їх політ і сприймали за космічні явища – ледь чи не катаклізми). Першого «сина неба», який приземлився в Китаї, названо Хуанді. Так ось, під час його посадки, «сяяння великої блискавки оперезало зірку Цзі в сузір’ї Ковша» (Великої Ведмедиці). Хоча сам Хуанді (приземлись він, наприклад, в Давній Русі, його неодмінно б прозвали Ярославом, Добринею чи яким-небудь Ільком Муромцем), за свідченням хронік, був родом із ще дальших місць, аж із сузір’я Лева. Буцімто цей прибулець правив Китаєм на протязі чи не століття, але стомився від того невдячного заняття – та ще серед землян, – і, зрештою, «повернувся на свою зірку».

Так ось, такі «сини неба», потрапивши на Землю, виготовляли і користувалися фантастичними, як на той час (та й на наш теж), технічними засобами. Наприклад, Хуанді «виплавив дванадцять великих дзеркал і використовував їх, слідкуючи за Місяцем». Дивно-чудернацькі властивості мали ті дзеркала. Так, коли «на дзеркало потрапляло проміння Сонця, то всі зображення і знаки його зворотного боку виразно виступали в тіні, що її відкидало дзеркало». Себто воно просвічувалося наскрізь. А ще Хуанді мав чотириметрові «чудесні триноги», наведені прямо на сузір’я Лева. По команді Хуанді, вони пересувалися з місця на місце, і при цьому в середині їх щось гуло й клекотіло. А ще «син неба» володів інформацією про минуле і майбутнє, знав секрети гравітації. Були в нього й роботи – як механічні, так і біологічні, з усіма внутрішніми органами. Додому, на своє сузір’я Лева, він повернувся на «драконі», що злетів у космос із величезною швидкістю – в текстах написано, що дракон «в один день долає міліарди верст, а людина, що на нього сіла, досягає віку дві тисячі років» – без коментарів.