- Вiн же до тебе не залицявсь нiколи, Марусе? Вiн до Катрi… до iншої.
- Нехай здоров буде та щасливий iз тiєю, що покохає собi…
- А тобi ж, Марусе? Тобi тiльки мука, печаль та горе?
- Хоч горе, - я вiд його усе прийму за добре.
- А мати ж твоя?
- Що ж мати моя? Я їй тим не докучаю.
- Та вона замiчає, що ти в'янеш, вона тим печалиться…
- Коли б же дiялось по моїй волi, коли б моя сила, то я б рум'янiла!
- Як же ти замiж пiдеш?
- Я не пiду замiж.
- А мати стане силувати.
- Що ж? Важко менi буде.
- Та вже ж важко за нелюбого йти!
- Нi, я кажу - буде важко, що мати вмовляти стане, а я не пiду…
- Та чого ж дожидатимеш? На яке добро вповаєш?
- Я нiчого не дожидатиму й нi на що не вповатиму.
- Та вiн не знає i не дбає, що ти його кохаєш!
- Нехай! Аби я його кохала.
- Лихо тобi iз тим коханням буде та горе, а радощiв я не сподiваюсь.
- Коли не судилося милого щастя, нехай миле горе буде…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Три долі» автора Вовчок Марко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „XIII“ на сторінці 2. Приємного читання.