Розділ сьомий Пані з царства тиші

Клим покрутив цигарку між пальцями, глянув на тліючий край.

— Юліуш не завжди був військовим, пані не казала?

— Говорила. Після смерті цісаря записався в польський легіон. Так можна було сховатися від численних кредиторів й обдурених.

— Еге, хто ризикне виставляти рахунки легіонеру, захиснику своєї країни, — гмикнув Кошовий. — З того, що я дізнався про покійного за неповний день, роблю висновок: подібний крок цілком у його стилі. Але це не звужує коло підозрюваних. Магдо, виглядає — на пана офіцера має зуб щонайменше половина Львова.

— Не перебільшуй.

— Ти ж розумієш, що мається на увазі.

— Так, — Магда кивнула й докурила, акуратно поклавши недопалок на дно важкої порцелянової попільнички, яка примостилася в центрі круглого столу. — Мені цікаво, про які звернення йшлося.

— Мені теж, — Кошовий так само зробив останню затяжку, примостив свій недопалок поруч із Магдиним.

— Скарги, — коротко сказала Данута.

— Скарги?

— Ви ж чули — пані Малгожата вирішила перейняти практику покійного чоловіка. Виглядає дивно, але як уже є. Всі, хто мав до її сина претензії, не приходили до неї з різними вимогами, а мали написати листа. Власне, одним із моїх завдань було розбирати кореспонденцію.

— Список гріхів капітана Яблонського, — посміхнувся Клим кутиком рота. — Скажіть, а ви... Ну... Коли він приставав до вас, теж писали пані?

— Я вдарила його по лицю, — відповіла дівчина спокійно. — Він довго вмовляв. Спершу переконував, яка честь для мене — мати справу з самим. Далі поміняв тактику. Мовляв, мене підібрали та пригріли, тож я винна йому. Не допомогло. Хотів зробити це тут, у цій кімнаті. Я не ляпаса дала — стукнула кулаком, потім дряпнула в око. Він теж ударив, у живіт, боляче. Але після того не чіпав. Навіть не говорив до мене.

— А ви нічого не сказали пані?

— Пощо? — Данута знизала плечима. — З неї досить того, що мала через сина. Бачте, сама дала раду.

Заклавши руки за спину, Кошовий почав міряти кроками невеличку залу. Жінки мовчки стежили за ним, чекаючи на щось важливе. Зробивши третє коло, він зупинився.

— Панно Дануто, кого Юліуш образив останнім часом? Хтось писав оті звернення? Би розбирали пошту?

— Було кілька листів.

— Можу я на них глянути?

— Ні.