— Скільки, ви думаєте, мені років? Дивіться сюди й кажіть, я читатиму по губах, навчилася.
Клим знизав плечима.
— Не кокетуйте, — різко зауважила Яблонська. — Не намагайтеся зробити приємність. Кажіть, що бачите.
— Шістдесят, — проговорив він. — Або трохи менше.
— Сімдесят два. Мені навіть у кращі часи не давали менше. Навпаки, старили. Я так виглядала завжди. Чоловік узяв мене через посаг, бо мав уладнати справи, які пішли зле. А депутатом сейму його зробив мій батько, вроджений Нільський. Вам нічого не говорить прізвище?
Не знаючи, як треба відповісти, Кошовий глянув на Магду.
— Не говори багато, більше слухай, — порадила та. — Скажи, що прізвище відоме. Це ні на що не вплине.
— Говорить, — мовив він, повернувшись до хворої.
Яблонська раптом тяжко, з присвистом задихала.
Данута метнулася до неї, підхопивши зі столика склянку, піднесла до губ. Притримуючи голову, влила ліки. На мить заплющивши очі, пані Малгожата підняла повіки, знову подивилася крізь Клима, заговорила:
— У всякого бувають важкі часи, пане. Я помогла своєму чоловікові. Яблонський не любив мене, але поважав, що важливіше. І всюди був на своєму місці. Мій батько це бачив та розумів, інакше не допоміг би. Й не дозволив би наш шлюб. Юліуш — пізня дитина.
— Прошу?
— Мій син. Вчора його вбили. Магда... пані Магда сказала: ви допоможете. Перед смертю я хочу знати, хто міг вбити Юліуша.
— Перепрошую...
— Мовчіть! — у вигук вона вклала чимало накопичених сил, тому видихнула, склепила повіки, далі говорила, не розкриваючи: — Я дала розпорядження, аби його поховали. Я не можу зробити це сама. Чи знаєте, що таке, як воно — не кинути землю на труну єдиного сина, якого народила пізно, не сподіваючись уже, й пережила?
— Так.
— Вона не бачить тебе. Отже, не чує, — нагадала Магда. — Думаю, більше пояснень тобі не треба.
— Передсмертна воля живого трупа.
— Грубо, Климентію. Але — правда. Тільки прошу тебе, більше без таких висловів. Принаймні вголос. Зроби це для мене, будь ласка.
— Вибач.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Офіцер із Стрийського парку » автора Кокотюха А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ сьомий Пані з царства тиші“ на сторінці 3. Приємного читання.