— Але я лишень заробляю на тому, що намагаюся передбачити погоду, — повторив Гвідо, — та й то завжди даю двозначні відповіді!
— Гаразд. А чи можете ви передбачити, коли станеться землетрус? Чи є якісь пророцтва?
— Що?! — викрикнув монах, — звісно, ні! Який землетрус? Звідки мені знати?
— Тобто ви звичайний шарлатан? — Казимир схопився з місця і стиснув кулаки.
— Так! Тобто... Ні, бо погоду ж можна передбачити!
Тільки тепер гість збагнув, у яке дурнувате становище потрапив, і його охопила злість. Закотивши рукави, він підскочив до нещасного монаха і вже готовий був добряче намнути тому боки, але ззаду хтось схопив його за плечі й з силою відкинув убік. Миттю зіп’явшись на ноги, найманець побачив перед собою Христофа. Добру хвилину чоловіки просто стояли, дивлячись один на одного.
— Якого біса ти тут робиш? — врешті процідив крізь зуби Христоф.
— Незвідані діла Господні, — криво усміхнувся у відповідь Казимир, — видно, всі, хто воював пліч-о-пліч у Лівонії, рано чи пізно мусять зустрітися.
— Щоразу, коли тебе зустрічаю, добром це не закінчується, — відповів Христоф, а тоді запитав у монаха, що стояв осторонь, знову тримаючись за голову:
— Чого цей пан хотів од тебе?
— Знати, коли буде землетрус, — кволо мовив Гвідо.
— Ти, бачу, геть втратив клепку, Казимире! — реготнув Христоф.
— Не поспішай так говорити, — раптом мовив найманець, глянувши на нього так, що регіт застряг у того в горлі, — спершу мене вислухай...
Казимир промовисто перевів погляд на монаха.
— Говори, — кивнув Христоф, — цей чернець багато зі мною пережив.
— Чи чув ти щось про Сіре Братство? — запитав найманець.
— Чи чув я? — відповів той, — вони кілька разів ледь не випустили мені й братові Гвідо кишки.
— Тоді ти багато знаєш. Приходь сьогодні ввечері в будинок венеційського консула, дізнаєшся більше...
В кімнату долинув дитячий плач, і Казимир здивовано глянув на Христофа. Той змовчав, не пояснюючи нічого.
— Чекатиму на тебе о десятій, — підводячись мовив найманець, — і не тільки я. Там будуть ще інші, кого ти також мав би пам’ятати.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Король болю» автора Коломійчук Б.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ XI Кам’яниця консула Венеції“ на сторінці 5. Приємного читання.