Розділ восьмий

Щоки оніміли. Погано, що Семироль бачить її огиду та страх. Адже ясно, що її раптова блідість — не від драматичної радості...

— Ірено... як ви почуваєтесь?

Семироль опинився поруч. Сів на підлокітник, поклав руку їй на плече:

— Ірено... Ви ж прекрасно знаєте, хто я. Навіщо ви обманюєте себе, кажучи мені... про почуття?

— Про любов до дитини, — сказала вона машинально.

— Штамп, Ірено. Мати не любить своєї дитини, поки не побачить її, поки не намучиться з нею, поки не звикне. Але в суспільстві так усталилось — мати буцімто любить своє дитя просто-таки з моменту зачаття... Це доречно. Бо викликає корисні для дитини емоції. Але не мучте себе — після пологів вам буде глибоко на неї наплювати... Запитайте у Ніка. Він цих породіль бачив-перебачив...

— Я згодна, Яне.

— Що?

— Я згодна, якщо ви мене залишите «на загальних підставах».

Він заглянув їй в обличчя. Обережно прибрав руку; підвівся, пройшовся кімнатою, Ірені здалося, що він розчарований.

— Отже, по руках, Яне?

Він покосував на неї майже із жалістю.

— Домовилися?..

Семироль зупинився навпроти. Деякий час дивився на неї, і вона, не бачачи в напівтемряві його очей, відчувала цей погляд, як націлений в обличчя більярдний кий.

— Ні, Ірено. Мене засмучує... хоча водночас і тішить ваша готовність до самопожертви, але дитина буде МОЯ. Я ні з ким не буду її ділити — ви вже вибачайте...

Ірена дивилася на стелаж із книгами. Корінці — темні, світлі, в суперобкладинках, із позолотою — їй здалося, що на неї дивиться з темряви переповнений партер, який зачаїв подих. А вона на сцені — і забула всі слова...

— ...І вона буде гемоглобінозалежна, Ірено. Одного цього... досить, щоб ваша материнська прив’язаність переродилася в патологію — адже так?..

Досі вона ніколи не бувала у флігелі. Якийсь час вагалася — двері були однакові. Вона ніяк не могла вирішити, в які з них постукати; потім, подумки плюнувши, постукала в перші-ліпші — й не помилилася.

— Хто? — Нік, схоже, не чекав гостей. І, більше того — мабуть, не бажав нікого бачити.

— Це я, — сказала вона якомога недбаліше.