Розділ восьмий

— Я згодна стати вашою дружиною, — вона обеззброююче всміхнулася. — Ну хіба не однаково, де мені жити з фальшивими документами? Ви мені... — тут вона зашарілася, — подобаєтеся, ви симпатичні, й...

Вона замовкла.

Картина олійними фарбами: «Ірена Хміль пропонує вампірові Семиролю стати її чоловіком». Які ж раді будуть родичі... Виберемо наймодніший салон і замовимо весільну сукню... А чи запрошувати на весілля прокурора?..

— Я кажу серйозно, Яне... З вашого боку не потрібно ніяких зобов’язань. Я житиму тут, і... дитині ж необхідна мати. Хіба це потрібно доводити?

Семироль мовчав. Тепер сутінь заважала Ірені — вона не бачила обличчя співрозмовника, а для нього темрява не становить ніяких незручностей...

Вона глибоко набрала в груди повітря і почала вже з іншого боку:

— Я працюватиму... по господарству... Адже Ельзі важко самій. Я буду... прихильна до вас... як і годиться дружині. Дитину треба годувати материнським молоком... Маля, воно... Ви ж самі говорили: «В обстановці, максимально наближеній до сімейної...» Тож створіть цю сімейну обстановку! Я згодна, більше того — я хочу цього...

Настільна лампа звично дивилася через плече. Вона була схожа на птаха, який стрибав по краю письмового столу, а потім його гукнули — і він обернувся, кинувши промінь світла до Ірениних ніг.

— Не мовчіть, Яне...

Вона з жахом усвідомила раптом, що спідницю наділа задом наперед. У сум’ятті тікаючи з медблоку, вона й не помітила цього...

— Не мовчіть, Яне! Це мовчання... врешті-решт, образливе...

Семироль посміхнувся:

— Певна річ... Але ж не щодня роблять такі пропозиції — треба ж усвідомити, обдумати, хай йому грець...

Вона перевела подих:

— І довго... скільки ви будете обдумувати?

Семироль задумливо потер підборіддя:

— Власне кажучи... Ірено, а що якби я запропонував вам залишитися на фермі... на загальних підставах?

За вікном пропливла тьмяна тінь. Хтось пройшов уздовж паркану, грузнучи в заметах, спотикаючись...

— На загальних підставах, Ірено, — це значить, просто залишитися. Без обіцяних фальшивих документів. Без прав... доглядати за дитиною, допомагати Ельзі по господарству і так далі. І раз на кілька місяців підтримувати мене гемоглобіном. Оскільки Троша немає, я мушу шукати йому заміну, щоб не зловживати здоров’ям Сіта, Ніка й Ельзи... Я не дуже брутально висловлююсь?

— Саме враз, — сказала вона повільно.