– Gut. Wieviel Klassen Sie beendeten?[6]
– Vier.[7]
– Haben Sie eine Pferde zu Hause?[8]
– Іch habe, – відповів Теодор і добавив: – Fünf.[9]
Засмужний внутрішньо зібрався. Невже йому пощастить, і він єдиний з каменюхів служитиме в уланах? Ото брат здивується!
А офіцер нахилився вперед і через свого сусіда сказав писарю лише одне слово:
– Dragoner![10]
Драгуни! Невже йому це не причулося? Елітні війська усього цісарства! Він взагалі не пам’ятав такого, щоб односельці служили в драгунах. Правда, драгуном був сусідський дід Овсій, але це було ще за прусської війни, та й помер той вже три роки тому.
– Ви вільні, – сказав унтер-офіцер. – Почекайте, вас повідомлять, що робитимете далі. Нехай зайде Камінецький.
Не пам’ятаючи себе, Теодор вийшов з кімнати. Він лише кивнув сусідньому призовникові, щоб той зайшов, а сам притулився до стіни.
– Ну? – тільки і запитав Михайло. – Піхота?
Теодор заперечливо похитав головою.
– Кавалерія.
В очах друзів він побачив неприховану заздрість.
– Улани?
Він усміхнувся.
– Беріть вище, – відповів. – Драгуни!
Цього, звичайно, ніхто не чекав. Присутні навіть не знали, як реагувати на цю новину, а Теодорові не сиділося на місці. Йому хотілося якнайшвидше побачити брата і повідомити про своє везіння. Але покинути приміщення він не міг: дисципліна – понад усе!
Більше ніяких несподіванок не трапилося. Всі решта хлопців потрапили у піхоту. Коли вони вийшли з будинку, то зіткнулися з черговою десяткою, яка саме заходила всередину. Теодор знайшов односельчан, серед них стояв брат.
– Як? – запитав він.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Настане день, закінчиться війна...» автора Лущик П.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мобілізація“ на сторінці 4. Приємного читання.