– Чому?
– Тому що правда в кожного своя. Я кажу, куди ведуть сліди, а клієнт вже сам знаходить там свою правду. Або ж не знаходить, якщо та правда йому неприємна.
– А ось ти на що натякаєш! – реготнув Осинський. – Думаєш, знайшов щось мені невигідне?
– Вам видніше.
– Отут ти правий, мені видніше, – Осинський сильно ткнув сигарою у попільничку, від чого та розвалилась. – І я, до твого відома, не якійсь там «кінцевий продукт» у тебе купував і не «деталізацію обставин», а дав тобі конкретне завдання. Забув?
– Чого ж, пам’ятаю.
– І яке?
– Знайти того, хто робить трунки.
– Ти знайшов?
– Поки що ні. І якщо буду тут сидіти, то ніколи не знайду.
– Я досі тобі термінів і дат не визначав, – нагадав власник «Адміралу». – Але тепер хочу, аби ти вийшов на виробника за два тижні. Не пізніше ніж за два тижні. Я сказав – ти почув. Крапка.
– Значить, ми можемо повернутись до міста?
– Можете, – кивнув Осинський. – Але за вами наглядатимуть.
Sаня не спала. Коли Ярковський повернувся до гостьової спальні, вона висунула носик з-під ковдри:
– І що?
– Вертаємось до міста.
– Коли?
– Завтра.
– Ще чогось казав?
– Приїхав з психоаналітиком.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ефект Ярковського. Те, котре – холод, те, яке – смерть…» автора Ешкилев Владимир на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „18“ на сторінці 7. Приємного читання.