Розділ «17»

– Ви, напевно, віруюча? – з вдаваною чемністю спитала поетесу Sаня.

– Безумовно, – гордо підтвердила Гжесь, щедро насипаючи до своєї тарілки м’ясного салату. – Я сповідаюсь в отця Пахомія. Він благодатний монах і бісоборець. Ви б мали про нього чути.

– Чули, – кивнула Sаня. – Він багатьох бісів вигнав. Тепер ті біси бомжують містом, шукають, в кого б вселитись.

– Це не тема для жартів, – строго подивилась на дівчину поетеса. – Можете мені повірити: якби ви хоч раз побували на екзорцизмі, вам би не до сміху було.

– Я була в Пахомія, – повідомила Маріанна. – Бачила тих його біснуватих. То дійсно жах, коли вони верещать і карлючаться на підлозі. Я тоді, після екзорцизму, його питала, чи знає він, хто нас отруїв. Він сказав, що це справа сатанітів. Я думаю, що він мав на увазі арійських жерців.

– Якби він мав на увазі жерців, – зауважила поетеса, – то сказав би вам про жерців. А якщо він сказав про сатанітів, значить за отруєнням стоять саме сатаніти. Наша спільнота слухає те, що каже отець, а не домислює всяке вульгарне фентезі.

– Не будьте такою догматичкою, – пирхнула журналістка.

– А що то за «ваша спільнота»? – поцікавився Ярковський.

– Християнська.

– А навіщо сатаністам труїти салонних завсідників?

– Не «сатаністам», а сатанітам. Отець Пахомій казав про сатанітів.

– Нехай сатанітам. Я питаю: який сенс?

– А навіщо вони взагалі роблять зло? Вони роблять те, що втішає їхнього володаря.

– А на вечірки у Пелагеї сатаніти колись приходили? – Sаня заповзялась крутити кулон.

Ярковський розумів, чому його подрузі закортіло випробувати свої гіпнотичні здібності саме на поетесі. Кількість гіпнабельних серед членів сект і релігійних спільнот за статистикою наближалась до дев’яноста п’яти відсотків. Sаня побачила (а може й відчула?) ідеальну здобич.

«Нічого в тебе, мала, не вийде, – вирішив еспер. – Кулон має бути просто перед її очима, а зараз Маргарита сидить напроти мене. Може, помінятись з малою місцями?»

– Чи приходили сатаніти до Пелагеї? – перепитала Гжесь. – Авжеж приходили. Кожного салону приходили. Ви сьогодні бачили цю біснувату примадонну. Чим не сатанітка? Найсправжнісінька.

– Ви не перебільшуєте? – посміхнувся Ярковський.

– Не смійтеся, – блиснула окулярами поетеса. – Я не перебільшую, аж ніяк. З неї іде пряма демонічна енергія. Вона навіжена відьма, усіх ненавидить чорною ненавистю.

– Всіх? – уточнила Sаня.