Розділ «10»

– То вони, певно, жартують.

– Ви ніколи не чули про це «прокляття»?

– Ніколи. Якби почув, то сміявся б.

– Кажуть, що Ципорин досліджував архіви адмірала й щось там знайшов.

– Ципорин досліджував, – кивнув Бусурманко. – Це правда. Одне із зібрань було присвячено його знахідкам в адміральському архіві. Ципорин тоді читав реферат про антарктичну базу. Було цікаво, але я вам як письменник скажу: це все белетристика. Без твердого фактажу. Я такого можу напридумувати на сім томів. Тоді Пелагея усім об’явила, що на салон прийде один з тих капітанів, що брали участь в Антарктичному поході, друг її батька. Але він не прийшов, щось там не вийшло в нього. Пелагея вибачилась, Ципорин прочитав реферат, ми поаплодували й пішли до столу.

– Ваш примірник реферату зберігся?

– Так. В мене всі до одного реферати збережені. Це ж історія, – Бусурманко помітив, що Sаня нервово смикає ланцюжок кулона. – Оксаночко, якщо вам потрібно до туалету, то він он там, – фантаст показав у глиб саду. – Там світло є, вимикач справа від двері.

– Дякую, – дівчина випурхнула з альтанки.

– У вас дуже екзальтована помічниця, – зауважив Бусурманко. – А щодо Ципорина, то він не спеціаліст з історії флоту. Він більше по історії Поділля і Білорусії спеціалізується. Докторську написав по Паскевичу [20]. Тому цей його реферат – не більше, ніж забавка старого професора, гра на публіку.

– А як вам здалась ота солодка парочка – граф Ондор та його юна подружка?

– Кумедно виглядали, – кивнув фантаст. – Старий ледь шкандибає, а біля нього така юна феміна. Це ж Пелагея підсунула її графу, щоби мотивувати на відвідини салону. Вона страшенно любить, щоби серед гостей були титуловані особи. Коли до Києва прилітав Майкл Кентський [21], вона ледь зі шкіри не вилізла, щоби затягнути його на засідання.

– Вдалось?

– Звісно, що ні. Віндзорами маніпулювати важко.

– А граф, значить, повівся.

– Ви ту юну німфу бачили?

– Ні.

– Я вам так скажу: на таку й труп повівся б, не те що старець. Іграшка богів. Фонтануюча сексуальність.

– А Пелагея звідки її знала?

– Знає, – сіра тінь промайнула між гострими вилицями.

– Перепрошую. Звідки її знає?