– Давно це було. Ще за Черненка [19]. Доноси він на мене писав. Доносив компетентним органам, що розбещую будівників комунізму дрібнобуржуазними віршами.
– А ви й вірші пишете? – розквітла Sаня. – Як цікаво!
– Писав колись.
– А тепер?
– Тепер пишу прозу.
– А можете свої вірші почитати? – Sаня прикипіла поглядом до обличчя фантаста. – Ну, Федір Андрійович, будь ласка. Я так люблю поезію.
– Ви, Оксаночко, лірику любите. А лірику я не писав.
– Почитайте, – Sаня реп’яхом вчепилась в Бусурманка. Ярковський непомітно кивнув їй. Під час співів і читань дівчині було легше впасти на ритм.
– Але спочатку вип’ємо, – вирішив фантаст.
Коли бокали спорожніли й знов наповнились, Бусурманко виголосив:
Напиваючись,
чогось таки досягав,
ночував на тумбах вуликів
без зайвого менінґіту.
Був скиртяним лоном,
сезонної порожнечі зухом,
мав затяті штанятка з фарцової ятки:
там предметно
не защіпався гульфік —
напівотвір свободи і прав людини.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ефект Ярковського. Те, котре – холод, те, яке – смерть…» автора Ешкилев Владимир на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „10“ на сторінці 8. Приємного читання.