Оновлення існуючих і розробка нових методів мистецького навчання дітей

Педагогіка мистецтва

– максимальне забезпечення художньо-творчої активності учнів.

Відмінність уроку мистецтва порівняно з іншими галузями навчання полягає в творчій спрямованості активності. Учні мають не тільки активно працювати на уроці, їх дії мають бути спрямовані на певні творчі досягнення. Творчий характер активної діяльності на уроці мистецтва, як і пріоритет практичної діяльності, також зумовлений особливостями художньої діяльності, неодмінною ознакою якої є творчість. Учитель максимально сприяє пробудженню творчої енергії учнів, спрямовує ініціативу, їх творчу самостійність в потрібне річище.

Різновиди мистецьких уроків зумовлені їх функціональним призначенням. Розрізняють два основних різновиди уроків мистецтва: урок поточної художньо-навчальної роботи і урок підготовки до оприлюднення результатів навчальної діяльності (урок-репетиція перед концертом, урок-підготовка до виставки). Кожен з різновидів має власні завдання і особливості проведення, які, збігаючись у основних вимірах підпорядкування – художній розвиток учня, – мають і специфічні характеристики. Так, поточний урок вимагає від учнів меншої художньо-творчої напруги, ніж урок-репетиція перед концертом, разом з тим поточне відпрацювання художніх умінь і навичок, скажімо, відпрацювання танцювального руху вимагає більшого терпіння, зберігання уваги протягом тривалого часу тощо.

Структура уроку мистецтва передбачає сукупність стійких зв'язків його елементів, що забезпечують його цілісність і збереження основних властивостей при. різноманітних змінах внутрішнього і зовнішнього порядку.

Стрижневим компонентом мистецького навчання визнано творчу діяльність учнів. Основними елементами уроку мають виступати складові творчої діяльності, модифіковані до його завдань, а саме:

• висунення творчого завдання;

• уявлення художнього задуму;

• пошук способів вирішення творчого завдання, створення варіантів;

• втілення задуму у художньо-матеріалізовану форму;

• оцінювання задуму у художньо-творчих результатів.

Творче спрямування творчих мистецьких дій учнів на уроці виступає тим об'єднуючим фактором, що забезпечує цілісність уроку мистецтва. На уроці мистецтва можуть висуватись різні дидактичні завдання – засвоєння нових знань і практичних умінь, відпрацювання мистецьких прийомів роботи з художнім матеріалом, спонукання учнів до самостійного застосування набутих умінь і навичок в процесі художньої діяльності, узагальнення і систематизація відомостей щодо мистецтва, контроль і оцінювання знань та практичних умінь учнів в галузі мистецтва. Кожне завдання містить творчі підходи.

Кожен із структурних елементів включає:

• мотиваційне забезпечення художньо-навчальної діяльності;

• актуалізацію попереднього художнього досвіду діяльності, знань і умінь учнів;

• активізацію їх творчої ініціативи, самостійності у вирішенні творчих проблем;

• вольову регуляцію навчального процесу, концентрацію уваги, інтенсифікацію навчальної напруги тощо;

• визначення завдання для самостійної роботи.

Разом з тим кожен із елементів уроку має власну специфіку. Так, висунення перед учнями творчого завдання на уроці потребує, насамперед, активізації уяви, стимулювання фантазії учнів, спонукання їх до художнього асоціювання. Пошук вирішення творчого завдання, створення варіантів поруч із активізацією образної уяви потребує доповнення у вигляді "пробних" практичних дій, таких, наприклад, як фрагментарно-імпровізаційне опрацювання музичного твору, створення ескізних варіантів картини, пошук художньо оптимальних танцювальних рухів тощо. Естетичне оцінювання і вибір найкращого з художніх варіантів як елемент уроку неможливе поза активізацією порівняльних дій, проведення учнями художніх аналогій.

Послідовність елементів уроку мистецтва не має бути закостенілою, однаковою у всіх випадках. Урок мистецтва як певна структурна побудова відзначається динамікою його елементів, від логіки і закономірностей вирішення поставлених на даному уроці завдань художньо-творчого розвитку учнів.

Вимоги до сучасного уроку мистецтва

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка мистецтва» автора Турчин Т.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оновлення існуючих і розробка нових методів мистецького навчання дітей“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Філософські засади мистецької освіти

  • Функції мистецької освіти

  • Тема 2. МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ

  • Втілення гуманістичної парадигми – фундамент удосконалення мистецької освіти

  • Забезпечення домінування національного мистецтва

  • Тема 3. ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МИСТЕЦТВА У РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН

  • Мистецтво як засіб розвитку творчої індивідуальності студентів педагогічних навчальних закладів

  • Змістовий модуль 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНА МОДЕЛЬ МИСТЕЦЬКОГО НАВЧАННЯ

  • Оновлення існуючих і розробка нових методів мистецького навчання дітей
  • Змістовий модуль 3. ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА МИСТЕЦЬКОГО НАВЧАННЯ

  • Хореографічне мистецтво у розвитку творчої індивідуальності студентів

  • Тема 6. ТЕАТР ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН

  • Елементи театральної педагогіки у формуванні педагогічної майстерності

  • Вплив театральної педагогіки на формування творчої індивідуальності майбутнього вчителя

  • Тема 7. КІНОМИСТЕЦТВО

  • Передумови виникнення кіно і основні етапи розвитку

  • Кіно – мистецтво та індустрія

  • Використання досвіду і творчої бази давніх мистецтв

  • Види і жанри кіно

  • Особливості сприйняття: ідентифікація, інтерпретація

  • Множинність функцій

  • Кіно в системі візуальних мистецтв та інформаційного простору

  • Теорія і теоретики кіно

  • Кіно в Україні

  • Українське поетичне кіно: тріумф і трагедія

  • Українське анімаційне кіно

  • Кіномистецтво початку XXI ст.